Auchan, французький гігант роздрібної торгівлі, що належить родині Мюльєз, з 2022 року послідовно зберігає присутність на російському ринку попри міжнародні санкції та суспільний тиск, пов’язаний із війною в Україні. Російський підрозділ працює автономно, без нових інвестицій із центрального офісу, сплачує податки до російського бюджету та працевлаштовує десятки тисяч місцевих працівників, що, за словами компанії, служить «добру цивільного населення». Водночас у 2023 році гучне розслідування виявило, що окремі місцеві структури мережі організовували збори товарів, які потрапляли до російських солдатів на фронті — від цигарок і шкарпеток до інструментів і ліхтариків, запакованих як «гуманітарна допомога».
У 2024 році з’явилися повідомлення про запланований продаж російського бізнесу місцевому покупцеві, зокрема чутки про Газпромбанк, проте вже в січні 2025 російська компанія категорично спростувала будь-які переговори й оголосила про продовження діяльності. До середини 2026 року Auchan не лише не вийшов із ринку, а й зареєстрував новий товарний знак «Bon Café», плануючи запуск власної мережі кав’ярень на території Росії. Це свідчить, що етичний тиск і санкції не переважили бізнес-реалій — російський ринок і досі генерує доходи, хоча їхня вартість знизилася, а вихід супроводжувався б високими адміністративними витратами та правовими обмеженнями Кремля.
Для польських і європейських споживачів ці факти безпосередньо впливають на щоденні рішення про покупки. Податки, які Auchan сплачує в Росії, частково поповнюють бюджет держави, що веде війну, а попередні звинувачення в опосередкованій підтримці армії роблять бренд суперечливим навіть за межами Росії. Складність ситуації полягає в тому, що раптовий вихід означав би втрату роботи для тисяч росіян і припинення постачання продуктів для цивільних, тоді як залишатися — це продовження внесків до системи, що фінансує воєнні дії.
Звинувачення 2023 року — як товари з магазинів Auchan потрапляли на фронт
У лютому 2023 року міжнародне розслідування, проведене Le Monde у співпраці з Bellingcat і російським порталом The Insider, розкрило тривожні механізми. Журналісти отримали доступ до внутрішніх листів і свідчень працівників північного підрозділу Auchan у Петербурзі. З’ясувалося, що невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну місцева структура мережі організувала збір товарів вартістю в десятки тисяч євро. Волонтери купували в гіпермаркетах Auchan продукцію, яку потім пакували й відправляли на лінію фронту як «гуманітарну допомогу».
Конкретні приклади включали чоловічі шкарпетки й взуття, цигарки, зубну пасту, ліхтарики, бритви та інструменти. Один зі списків, складений контролеркою магазину Наталією Зельцер, прямо вказував, що товари призначені для потреб «спеціальної військової операції». Слідчі перевірили фотографії та відео з соціальних мереж, на яких російські солдати дякували за посилки з логотипом Auchan. Українська влада відреагувала миттєво — Національне агентство з питань запобігання корупції внесло французьку корпорацію до списку міжнародних спонсорів війни, а міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав Auchan «повноцінною зброєю російської агресії».
Механізм був простим, хоча його важко довести на рівні центрального офісу: місцеві менеджери та працівники брали участь у зборах, часто у співпраці з регіональною владою або патріотичними організаціями. Товари надходили безпосередньо зі складів магазинів, тож кожна покупка в російському Auchan могла опосередковано сприяти постачанню армії. Це не були поодинокі випадки — розслідування вказало на системний характер дій щонайменше в одному великому підрозділі.
Позиція компанії — спростування та аргументи про автономію
Auchan Retail одразу після публікації розслідування випустила офіційну заяву. Компанія категорично заперечила, що проводить, підтримує чи фінансує будь-які збори на користь російських збройних сил. Підкреслено, що центральний офіс не впливає на щоденну діяльність російського підрозділу, який з 2023 року працює повністю автономно, без додаткового капіталу з Франції. За словами представників Auchan, працівники та клієнти в Росії — переважно цивільні, а раптове закриття магазинів було б «немислимим із людської точки зору», бо означало б припинення постачання продуктів харчування для мільйонів людей.
На практиці російське законодавство та ринкові реалії ускладнюють швидкий вихід іноземним компаніям. Кремль запровадив високі «податки на вихід» і вимагає адміністративних дозволів, через що багато корпорацій воліють мінімізувати збитки й продовжувати діяльність на обмеженому рівні. Auchan також наголошував на дотриманні санкцій ЄС — не інвестує нових коштів, не розширює мережу й не відкриває нових магазинів. Ці аргументи звучать логічно на папері, проте для критиків залишаються недостатніми з огляду на те, що податки, які сплачуються локально, все одно потрапляють до федерального бюджету Росії, з якого фінансується воєнна машина.
Чому гіганти залишаються? Економічні та людські дилеми
Російський ринок Auchan ще кілька років тому забезпечував близько 10 % обороту всієї групи — понад 3 мільярди євро на рік. Нині вартість активів знизилася приблизно до 179 мільйонів євро, але доходи досі залишаються вагомими. Кількість працівників коливається близько 30 тисяч осіб, переважно росіян. Для родини Мюльєз, яка також контролює Leroy Merlin (теж звинувачену в подібних практиках), рішення про вихід означає не лише фінансові втрати, а й відповідальність за долі працівників.
У ширшому контексті багато західних компаній, що залишилися в Росії, пояснюють це так само: «ми годуємо цивільне населення». Реальність складніша. Російська економіка перейшла на воєнний лад — військові витрати поглинають величезну частину бюджету, а податки від іноземних фірм становлять важливе джерело доходів. Водночас раптовий вихід тисяч підприємств міг би спричинити хвилю безробіття та соціальних проблем у самій Росії. Це класична корпоративна дилема: прибуток проти етики, лояльність до працівників проти тиску міжнародної громадської думки.
2024–2025: чутки про продаж і тверді спростування
Восени 2024 року французькі ЗМІ, зокрема Le Figaro та La Lettre, повідомили, що Mulliez Group виставила російський бізнес на продаж і веде просунуті переговори з місцевим покупцем. З’являлися імена, пов’язані з Газпромбанком. Здавалося, що після двох із половиною років війни компанія нарешті ухвалює рішення про вихід. Однак уже в січні 2025 російська компанія Auchan Retail Russia опублікувала заяву, у якій неодноразово спростувала будь-які переговори й оголосила, що «не планує змінювати стратегію чи організацію роботи». Підкреслено відсутність планів щодо закриття магазинів і відкриття нових — статус-кво.
До кінця 2025 року ситуація не змінилася. Французькі компанії продовжували працювати в Росії, хоча їхня кількість зменшилася. Auchan залишався серед тих, хто вирішив залишитися, аргументуючи це потребами місцевого ринку. Вартість бізнесу суттєво впала через зниження відвідуваності торгових центрів і загальну невизначеність, але доходи все ж надходили.
Auchan у Росії у 2026 році — скорочення, але й нові інвестиції
Станом на середину 2026 року картина змішана. З одного боку, компанія скорочує окремі операції й не планує експансії в традиційному форматі гіпермаркетів. З іншого — у травні 2026 ТОВ «Auchan» подало заявку на реєстрацію товарного знака «Bon Café», що однозначно вказує на плани виходу в сегмент громадського харчування та запуск власної мережі кав’ярень. Це не жест виходу, а адаптація до місцевих умов і пошук нових джерел доходу.
Російський підрозділ і далі працює автономно, без капітальної підтримки з центрального офісу. Він не відкриває нових гіпермаркетів, але й не закриває існуючих. Сплачує податки, працевлаштовує людей і продає товари повсякденного вжитку. Водночас міжнародні організації, що відстежують присутність іноземного капіталу в Росії, і надалі класифікують Auchan як компанію, яка залишається на ринку, що для частини спостерігачів означає опосередковану підтримку російської воєнної економіки.
Вплив на польських і європейських споживачів
У Польщі Auchan уже не такий присутній, як раніше, але бренд досі викликає асоціації й з’являється в дискусіях про етичні покупки. Для людей, обізнаних із геополітичним контекстом, покупки в магазинах цієї мережі (або пов’язаних із нею продуктів) стають моральним рішенням. Багато споживачів у Європі свідомо уникають брендів, які залишилися в Росії, аргументуючи, що кожне євро чи злотий, витрачені там, опосередковано зміцнюють систему, яка фінансує війну.
З іншого боку, звучать голоси, що бойкот усіх західних компаній, які не вийшли з Росії, є надто спрощеним. Адже раптове закриття магазинів означало б проблеми з доступом до продуктів харчування для звичайних росіян, а не для Путіна. Справжні дилеми починаються саме тут — між символічним жестом і реальним впливом на життя мільйонів людей.
Ширший контекст — корпорації між санкціями та реальністю
Історія Auchan вписується в ширшу картину поведінки західних компаній після 2022 року. Частина з них вийшла миттєво, несучи збитки, але формуючи позитивний імідж. Інші, як Auchan чи Leroy Merlin, обрали шлях мінімізації ризиків і максимізації прибутків за одночасного збереження присутності. Санкції ЄС обмежують нові інвестиції, але не змушують до негайного виходу.
У 2026 році, коли війна триває вже четвертий рік, корпоративні рішення стають ще помітнішими. Реєстрація «Bon Café» компанією Auchan у Росії — це сигнал, що фірма дивиться в майбутнє і не розглядає свою присутність як тимчасову. Для одних це доказ бізнес-цинізму, для інших — прагматизм в умовах складної реальності, де немає простих чорно-білих рішень.
Товари й далі сходять з полиць російських гіпермаркетів, податки надходять до бюджету, а працівники отримують зарплату. Водночас в Україні тривають бойові дії, а європейські споживачі дедалі частіше запитують себе, чи справді їхні щоденні вибори є нейтральними. Auchan — не виняток. Це один із багатьох гравців, які показують, наскільки важко в сучасному світі повністю відокремити бізнес від політики та етики.
