Станом на 1 липня 2026 року дійсні документи, що дають право на перебування в Польщі, мають 1,55 мільйона громадян України. Вони становлять 78 відсотків усіх іноземців із дійсними дозволами на проживання. Експериментальні дані GUS, засновані на так званих «слідах життя», свідчать, що наприкінці 2025 року тут перебувало близько 1,679 мільйона українців, що відповідало 73 відсоткам усіх іноземців.
Ці дві цифри – офіційна з реєстрів перебування та ширша з адміністративної активності – формують найбільш достовірну картину. Діаспора увійшла у фазу стабілізації після стрімкого зростання у 2022–2024 роках. Зменшення кількості дійсних документів лише на 0,7 відсотка порівняно з кінцем 2025 року показує, що відтік і приплив майже збалансовані.
Як рахують українців у Польщі – три різні системи і чому результати відрізняються
Управління у справах іноземців подає кількість осіб із дійсними документами: тимчасовий захист (PESEL UKR), дозволи на тимчасове, постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС. На 1 липня 2026 року це було рівно 1,55 мільйона. У цій групі тимчасовий захист охоплює близько 959 тисяч осіб, тобто 61,9 відсотка від загальної кількості.
GUS в експериментальному дослідженні «слідів життя» аналізує активність у реєстрах – ZUS, школи, податкові органи, системи охорони здоров’я. На кінець 2025 року це дало 1,679 мільйона громадян України. Різниця виникає через те, що частина осіб має дійсні документи, але тимчасово перебуває поза Польщею, а інша частина – особливо сезонні працівники – з’являється в реєстрах без повної довгострокової легалізації.
Третє джерело – дані про зайнятість. На кінець січня 2026 року в Польщі легально працювало 757,7 тисячі громадян України – 67,7 відсотка всіх іноземців на ринку праці. Ці три рівні – документи, присутність і робота – дозволяють уникнути завищення або заниження масштабу.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли сім’я з трьох осіб фігурувала в PESEL UKR, але лише одна особа регулярно з’являлася в ZUS – решта періодично поверталася в Україну.
Від шоку 2022 року до стабілізації 2026 – як змінювалася кількість українців
До повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року в Польщі перебувало близько 300–400 тисяч громадян України, переважно сезонних працівників і студентів. Протягом кількох місяців 2022 року було зареєстровано майже 1,5 мільйона заяв на PESEL UKR. Піковий момент – кінець 2022 і початок 2023 року, коли кількість активних реєстрацій перевищувала 1,2 мільйона.
Потім настав природний відтік – повернення, виїзди до Німеччини, Чехії чи далі на Захід. Водночас прибували нові особи, а частина попередніх економічних мігрантів легалізувала перебування на інших підставах. У 2025 році кількість дійсних документів досягла рекорду 1,56 мільйона, а в першій половині 2026 року дещо знизилася до 1,55 мільйона.
Зміна демографічного профілю є очевидною. Серед нових реєстрацій тимчасового захисту у 2026 році майже половина – чоловіки, що кардинально відрізняється від 2022 року, коли переважали жінки з дітьми. Діти досі становлять близько 40–45 відсотків групи з тимчасовим захистом.
Де живуть українці – карта воєводств і найбільші міста
Розселення є сильно концентрованим. За даними GUS на кінець 2025 року найбільші осередки такі:
| Воєводство | Кількість громадян України | Частка серед іноземців |
|---|---|---|
| Мазовецьке | 346,1 тис. | домінуюча |
| Нижньосілезьке | 237,3 тис. | домінуюча |
| Великопольське | бл. 150–160 тис. | висока |
| Малопольське | бл. 140 тис. | висока |
| Сілезьке | бл. 130 тис. | висока |
Джерело: експериментальні дані GUS (стан на 31.12.2025) та звіти UDSC.
У великих містах частка іноземців ще помітніша. У Вроцлаві майже кожна п’ята особа, що перебуває в місті, – іноземець, у Варшаві – 14,5 відсотка, у Познані 12,5 відсотка, у Кракові 11,3 відсотка. Українці становлять у цих агломераціях абсолютну більшість нового населення.
Виняток становить Підляське воєводство, де іноземці інших національностей (переважно з Білорусі) перевищують кількість українців.
Українці на польському ринку праці – цифри, сектори та внесок в економіку
757,7 тисячі легально працюючих громадян України – це вже не лише «сезонні помічники». Вони становлять 5 відсотків усіх застрахованих у ZUS. У будівництві, логістиці, промисловому виробництві та сфері догляду їхня частка значно вища.
У 2025 році українці заснували рекордну кількість фірм – понад 3200 нових суб’єктів господарювання. Домінують транспорт, будівництво, IT та послуги. Водночас у польських школах і дитсадках навчається близько 295 тисяч українських дітей, а у вищих навчальних закладах навчається понад 47 тисяч студентів.
Дані Національного банку Польщі та PIE показують, що приплив мігрантів з України у 2022–2025 роках підвищував польський ВВП на 0,5–2,4 відсоткового пункту щороку завдяки збільшенню пропозиції праці та споживчого попиту.
Поширені міфи та помилки в оцінці масштабу присутності українців
Міф перший: «У Польщі 3–5 мільйонів українців». Ці цифри з’являються в публічних дискусіях, але не мають підтвердження в жодному реєстрі. Офіційні дані коливаються між 1,55 і 1,68 мільйона.
Міф другий: «Усі – військові біженці». Близько 40 відсотків осіб із дійсними документами – економічні мігранти до 2022 року або особи, які перейшли на інші форми перебування (робота, навчання, возз’єднання сімей).
Міф третій: «Українці масово виїжджають». У 2025 році кількість за «слідами життя» зросла на 153 тисячі. Зменшення в документах у 2026 році є мінімальним і зумовлене натуралізацією, виїздами до інших країн ЄС та поверненнями.
Методологічна помилка, яка часто виникає, – порівняння даних PESEL UKR із даними про зайнятість без урахування дітей і осіб, неактивних професійно.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Скільки саме українців живе у Варшаві? Оцінки з кінця 2025 року говорять про близько 140–150 тисяч в агломерації Варшави. Точна кількість для самого міста не публікується в повному розрізі.
Чи досі діє тимчасовий захист? Так. На 1 липня 2026 року ним було охоплено близько 959 тисяч осіб. Система регулярно продовжується на рівні Європейського Союзу.
Скільки українців працює нелегально? Офіційні дані цього не показують. Експертні оцінки говорять про кілька–кільканадцять відсотків тіньового сектору, але більшість активних професійно вже в ZUS.
Як швидко зростає кількість громадян України з польським громадянством? Процес натуралізації прискорюється, але досі стосується відносно невеликої групи. Основне зростання все ще відбувається через дозволи на проживання.
Чи в менших містах також багато українців? Так, особливо в промислових центрах Нижньої Сілезії, Великопольщі та Сілезії. У деяких повітах частка іноземців перевищує 10 відсотків.
Для кого ці дані мають найбільше значення
Для роботодавців – 757 тисяч легальних працівників – це реальна сила на ринку. У логістиці та будівництві без українців багато фірм не змогли б виконати контракти.
Для органів місцевого самоврядування – концентрація у великих містах означає тиск на школи, охорону здоров’я та ринок житла. У Вроцлаві та Варшаві ці виклики вже повсякденні.
Для українських сімей – стабілізація кількості означає, що частина осіб вирішила залишитися на довший термін. Зростає частка дітей у польських школах і осіб, які вивчають польську мову (за дослідженнями NBP уже понад 60 відсотків декларують добре або дуже добре знання).
Для демографічних аналітиків – без українців баланс населення Польщі на кінець 2025 року був би від’ємним. 2,3 мільйона іноземців (з яких 73 відсотки – українці) збалансували природне зменшення кількості поляків.
З мого досвіду відстеження міграційних даних протягом останніх чотирьох років видно, що найбільшою зміною є не сама кількість, а перехід від фази «тимчасовості» до фази «укорінення» – дедалі більше фірм, житла в кредит і дітей у польських дитсадках.
Стабілізація на рівні 1,5–1,7 мільйона не означає кінця процесу. Нові заяви на тимчасове проживання у 2026 році надходять у рекордному темпі – переважно з метою роботи та возз’єднання сімей. Водночас зростає кількість осіб, які після кількох років вирішують повернутися або емігрувати далі. Українська діаспора в Польщі стала постійним елементом соціальної та економічної структури країни, а її точний розмір і надалі залишатиметься одним із найважливіших міграційних показників у Центральній Європі.
