За найактуальнішими оцінками середини 2026 року Росія має штатну чисельність Збройних Сил на рівні 2 426 130 осіб, з яких 1 535 000 — військовослужбовці. На території України зараз зосереджено близько 721 300 російських солдатів. Україна утримує активний склад у межах 880–900 тисяч солдатів, а резерви сягають навіть 4 мільйонів осіб.
Ці цифри, однак, не відображають повної картини. Росія має кількісну перевагу у важкій техніці та особовому складі, але Україна володіє бойовим досвідом, розвиненими силами дронів і західною підтримкою, які змінюють баланс сил на фронті. Дані взято з президентських указів Росії, заяв Головнокомандувача ЗСУ та аналізів Global Firepower і IISS 2026 року.
Різниця між паперовою чисельністю та реальною бойовою спроможністю залишається ключовою — особливо у війні, де місячні втрати з російського боку перевищують 30 тисяч солдатів.
Штатна чисельність російської армії після чергових указів 2026 року
27 липня 2026 року Володимир Путін підписав указ, яким встановив нову штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації на рівні 2 426 130 осіб, у тому числі 1 535 000 військовослужбовців. Документ набрав чинності 1 серпня. Це вже шосте підвищення штатів від початку повномасштабного вторгнення і третє лише у 2026 році.
Попередні рішення з березня та червня 2026 року підвищували ліміт спочатку до 2 391 770, а згодом до 2 399 130 осіб. Офіційним обґрунтуванням липневого указу було створення військових будівельних підрозділів. На практиці штатна чисельність не означає, що всі посади зайняті. Аналітики вказують, що реальна кількість активного військового персоналу коливається ближче до 1,3–1,5 мільйона.
Росія набирає за контрактом близько 27–40 тисяч солдатів щомісяця, проте втрати на фронті в першій половині 2026 року сягали 30–34 тисяч щомісяця. У підсумку чисельність наступального угруповання в Україні утримується на високому, але стабільному рівні.
Найважливіше: штат 1,535 мільйона військовослужбовців — це планова цифра, а не готова до негайного застосування бойова сила.
Скільки російських солдатів зараз в Україні
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський в інтерв’ю для The Times наприкінці червня 2026 року назвав точну цифру: 721 300 російських солдатів на території України. Раніше Путін говорив про «понад 700 тисяч». Ці дані збігаються з незалежними оцінками.
З кінця 2025 року наступальне угруповання зросло приблизно на 11 тисяч осіб. Темп приросту помітно сповільнився порівняно з попередніми роками, оскільки втрати почали перевищувати можливості набору. У першій половині 2026 року українські сили завдали Росії понад 183 тисячі втрат (загиблих і тяжко поранених), причому новий набір не встигав за цим рівнем.
Росія планує подальше формування дивізій і бригад, але реальні резерви, швидко доступні для використання на фронті, оцінюються лише у кілька десятків тисяч добре підготовлених солдатів. Решта потребує додаткової підготовки.
Чисельність Збройних Сил України у 2026 році
Global Firepower у рейтингу 2026 року оцінює активний персонал України в 900 тисяч солдатів. Інші аналізи, зокрема Military Balance IISS та заяви української влади, перебувають у діапазоні 880–990 тисяч. Президент Володимир Зеленський у 2025 році говорив про 880 тисяч залучених до виконання завдань.
Структура зазнала суттєвої реформи. Сухопутні війська перейшли на корпусну систему — 13 армійських корпусів під чотирма оперативними командуваннями. Сили безпілотних систем стали окремим видом військ. Резерви, за деякими оцінками, сягають навіть 4 мільйонів осіб, що ставить Україну серед світових лідерів за цим показником.
Жінки становлять понад 70–75 тисяч персоналу, більшість з яких — контрактниці. Україна підтримує високу мобілізацію, хоча стикається з проблемами поповнення піхоти та ротації. Бойовий досвід, здобутий за понад чотири роки війни, становить суттєву якісну перевагу.
Порівняння ключових показників – персонал і техніка
Сама кількість солдатів — лише один елемент. Нижче наведена таблиця зіставляє дані з Global Firepower, Statista та відкритих аналізів на 2026 рік.
| Показник | Росія | Україна | Примітки |
|---|---|---|---|
| Активний персонал | бл. 1,32–1,53 млн | 880–900 тис. | Штат vs реальна укомплектованість |
| Солдати на фронті UA | бл. 721 тис. | більшість активних | Сирський, червень 2026 |
| Резерви | бл. 2 млн | до 4 млн | Різні методології |
| Танки (активні) | бл. 3,4–5,6 тис. | бл. 1,0–1,1 тис. | Враховує втрати та поставки |
| Військові літаки | бл. 4 200+ | бл. 340–350 | Якісна різниця значна |
| Артилерія та РСЗВ | значна перевага | поповнюється HIMARS і західною | Боєприпаси ключові |
Джерела даних: Global Firepower 2026, Statista, офіційні заяви та аналізи IISS. Цифри техніки динамічні через втрати та виробництво.
Росія зберігає чітку кількісну перевагу майже в кожній категорії класичної техніки. Україна компенсує це точністю, FPV-дронами, західними системами та тактикою, яка максимізує ефективність кожного солдата і кожної платформи.
Чому самі цифри не визначають силу
Війна в Україні показала, що маса людей і техніки не гарантує успіху. Російське угруповання в 721 тисячу солдатів просувається темпом у кілька десятків метрів на добу на ключових ділянках. Втрати в людях і техніці залишаються надзвичайно високими відносно здобутої території.
Україна ж побудувала систему, в якій дрони стали головним інструментом боротьби. Щодня з обох боків стартують тисячі FPV. Росія планує вийти на 33 тисячі на добу, Україна раніше вже перевершувала противника в окремих категоріях безпілотників. Досвід операторів, швидкість адаптації та вітчизняне виробництво змінюють баланс.
У нашій практиці аналізу відкритих даних ми стикалися з випадком, коли український підрозділ меншої чисельності, але краще оснащений системами розвідки та високоточною зброєю, зумів утримувати ділянку фронту проти значно більшої російської формації протягом багатьох тижнів.
Поширені помилки в оцінці чисельності військ
- Сприйняття штатної чисельності як реальної бойової сили — багато посад залишаються незаповненими або заповненими персоналом з низькою готовністю.
- Ігнорування втрат і ротації — місячні втрати з російського боку перевищують можливості стійкого зростання угруповання.
- Порівняння лише активного персоналу без резервів і парамілітарних формувань — Україна має величезний мобілізаційний потенціал.
- Ігнорування якості підготовки та досвіду — чотири роки інтенсивної війни створили кадр, який неможливо швидко скопіювати.
- Недооцінка ролі дронів і точності — одна добре діюча рота FPV здатна нейтралізувати кількісну перевагу на ділянці.
Ці помилки призводять до переоцінки наступальних можливостей Росії та недооцінки стійкості України.
Питання, які найчастіше виникають при порівнянні сил
Чи може Росія мобілізувати ще сотні тисяч без проблем?
Мобілізаційний потенціал формально величезний, але реально доступні, підготовлені резерви обмежені. Подальша масова мобілізація несе соціальні та економічні ризики.
Скільки солдатів Україна ще може мобілізувати?
Резерви великі, але ключовим обмеженням залишаються підготовка, оснащення та підтримання мотивації. Корпусні реформи та контрактні програми мають це полегшити.
Яка армія сильніша у 2026 році?
У класичних категоріях — Росія. У категоріях ефективності на фронті, технологічної адаптації та досвіду — Україна зберігає здатність до ефективної оборони та точкових наступальних дій.
Як втрати впливають на баланс?
Росія втрачає більше в абсолютних значеннях. Україна втрачає менше, але кожна втрата відчутніша через меншу демографічну базу.
Чекліст – як самостійно оцінювати наступні звіти про чисельність
- Перевірте, чи наведена цифра — це штат, активний склад чи угруповання на фронті.
- Порівняйте з даними про втрати за останні 3–6 місяців.
- Зверніть увагу на джерело — офіційні заяви, аналітичні центри чи медіа.
- Врахуйте контекст техніки та боєприпасів.
- Оцініть темп змін — стагнація при високих втратах означає проблеми з поповненням.
Застосування цього списку дозволяє уникнути емоційних висновків і зосередитися на фактах.
Що означають ці цифри для подальшого перебігу конфлікту
Росія досі володіє ресурсами, які дозволяють їй продовжувати тиск протягом тривалого часу. Водночас людські та матеріальні витрати зростають, а темп просування залишається дуже низьким. Україна повинна підтримувати високу мобілізацію та підтримку союзників, щоб компенсувати меншу демографічну базу.
У довгостроковій перспективі ключовими залишаються: виробництво боєприпасів, системи протиповітряної оборони, дрони дальнього радіусу дії та здатність до ротації підрозділів. Чисельність солдатів важлива, але у 2026 році війна дедалі більше стає зіткненням технологічних і логістичних систем, а не лише людською масою.
Актуальні дані показують стабілізацію російського угруповання на рівні понад 700 тисяч при одночасному утриманні Україною активних сил близько мільйона. Це баланс, у якому жодна зі сторін не має легкого шляху до швидкого вирішення.
