Начальник Центрального антикорупційного бюро — це посада, яка впливає на долі сотень проваджень, репутацію політиків і посадовців, а також на рівень довіри громадян до держави. Особа на цій посаді не лише підписує оперативні рішення, а й реально формує стандарти чесності в державних установах — від тендерів на дороги до призначень у компаніях з державною участю. У 2026 році, після бурхливих дискусій про майбутнє всієї установи, ця посада набула додаткової ваги: збереження безперервності дій у часи реформ і перевірки минулого.
Томаш Стшельчик, призначений начальником ЦБА 9 квітня 2025 року, є типовим досвідченим службовцем, який пройшов шлях від боротьби з воломінською мафією на місцях до керівництва спеціальною службою на центральному рівні. Його призначення відбулося в момент, коли дебати про ліквідацію ЦБА досягли критичної точки — закон із цього питання остаточно ветував президент. Це демонструє, наскільки роль начальника цієї установи переплітається з поточною політикою та довгостроковою стратегією держави в боротьбі з корупцією.
Компетенції начальника ЦБА значно виходять за межі типових поліцейських завдань. Вони охоплюють як оперативні дії найвищого рівня секретності, так і відповідальність за формування організаційної культури всієї формації, яка налічує понад 1300 осіб. На практиці це означає необхідність балансувати між ефективністю у викритті корупційних схем і суворим дотриманням закону, що в умовах сильних політичних і медійних тисків стає щоденним викликом.
Чим саме займається начальник Центрального антикорупційного бюро
Центральне антикорупційне бюро було створене в 2006 році як спеціалізована служба для боротьби з корупцією в публічному та економічному житті. Начальник цієї установи є центральним органом державної адміністрації, який підпорядковується безпосередньо прем'єр-міністру. Це, однак, не звичайний директор відомства — це особа, яка вирішує про запуск оперативного контролю, дає згоду на застосування спеціальних технік і несе повну відповідальність за результати дій підлеглих службовців.
Корупція в розумінні закону про ЦБА — це не лише вручення конверта з грошима. Це також незаконний вплив на рішення посадовців, маніпулювання тендерами, використання конфіденційної інформації для приватної вигоди чи створення схем, які шкодять економічним інтересам держави. Тому начальник ЦБА має розуміти як механізми організованої злочинності, так і витончені форми корупції «білих комірців» — від компаній з державною участю до органів місцевого самоврядування, які розпоряджаються мільйонними бюджетами.
У повсякденній роботі начальник керує оперативно-слідчими департаментами, аналізу, оперативної техніки та регіональними делегаціями. Саме він визначає пріоритети: чи робити більший акцент на великих інфраструктурних аферах, чи на дрібніших, але системних порушеннях в охороні здоров'я або освіті. Кожне таке рішення має реальний вплив на те, скільки грошей платників податків вдасться повернути або врятувати від марнотратства.
Процедура призначення начальника ЦБА — чому вона така сувора
Не кожен досвідчений поліцейський чи прокурор може стати начальником ЦБА. Закон накладає низку вимог, які мають гарантувати як компетентність, так і незалежність від поточних політичних впливів. Кандидат має володіти виключно польським громадянством, користуватися повнотою громадських прав, демонструвати бездоганну моральну, громадянську та патріотичну позицію, не бути засудженим за умисний злочин, а також відповідати умовам доступу до строго секретної інформації.
- Вища освіта та досвід у службах або правоохоронних органах — це основа, без цього важко оцінювати ризики операцій найвищого рівня.
- Заборона членства в політичних партіях і заборона поєднання посади з іншою оплачуваною діяльністю мають захищати від конфлікту інтересів.
- Відсутність зв'язків із колишніми органами безпеки ПНР, а також бездоганна суддівська біографія (якщо кандидат був суддею) виключають осіб, чиє минуле могло б викликати сумніви щодо неупередженості.
Призначення здійснює прем'єр-міністр на чотирирічний термін, але лише після отримання думки президента, Колегії у справах спеціальних служб та сеймової комісії з питань спеціальних служб. Повторне призначення можливе лише один раз. Такий механізм має, з одного боку, забезпечити стабільність керівництва, а з іншого — створити систему стримувань від повної політизації посади. На практиці ж кожна зміна уряду супроводжувалася заміною на цій посаді, що свідчить, наскільки делікатною є рівновага між незалежністю та політичною відповідальністю.
Історія на тлі політичних змін — від Камінського до Стшельчика
Від моменту створення ЦБА в 2006 році посада його начальника стала однією з найчутливіших у польській системі безпеки. Кожен наступний прем'єр хотів мати на цьому місці особу, яка розуміє його пріоритети, водночас зберігаючи видимість незалежності. Результатом є серія призначень, які відображають ширші напруження між виконавчою владою та ідеєю аполітичної спеціальної служби.
| Ім'я та прізвище | Період виконання обов'язків | Контекст і ключові факти |
| Маріуш Камінський | 2006–2009 | Перший начальник, призначення в період правління ПіС; звільнений після афери з агентом-провокатором |
| Павел Войтунік | 2009–2015 | Довга каденція, спроба побудови більш професійного іміджу служби |
| Ернест Бейда | 2015–2020 | Період інтенсивних оперативних дій і спорів щодо політизації |
| Анджей Строжний | 2020–2023 | Продовження лінії попереднього керівництва, контроверсії навколо Pegasus |
| Агнешка Квятковська-Гурдак | 2023–2025 | Коротка каденція в період зміни влади |
| Томаш Стшельчик | з 2025 | Поліцейська та оперативна кар'єра, внутрішні аудити після зміни уряду |
Як випливає з офіційної інформації, яку публікує Центральне антикорупційне бюро, кожне з цих призначень відбувалося відповідно до законодавчої процедури, хоча політичний контекст бував різним. Історія свідчить, що начальник ЦБА рідко залишається нейтральним в очах громадськості — незалежно від того, чи приходить він іззовні, чи просувається всередині структури.
Томаш Стшельчик — портрет людини, яка очолила відомство в 2025 році
Томаш Стшельчик — службовець із понад тридцятирічним стажем. Кар'єру він починав у поліції в 1992 році, дослужившись до посади начальника відділу в Центральному слідчому бюро поліції в Остроленці. Саме під його керівництвом підрозділ сприяв розгрому воломінської мафії — однієї з найжорстокіших злочинних груп у Польщі тих років. Досвід у боротьбі з економічною злочинністю та наркоторгівлею дав йому практичні знання про те, як діють складні корупційно-злочинні механізми.
У 2015–2020 роках він працював у ЦБА як начальник Оперативно-слідчого відділу у Варшаві, згодом у бидгощській делегації. У 2018 році пережив серйозну дорожньо-транспортну пригоду, яка на кілька років вивела його зі служби. Повернення в 2023 році та швидке просування на заступника начальника, а потім на в.о. начальника в лютому 2025-го, а формально в квітні того ж року, свідчать, що нове керівництво зробило ставку на людину з надійним оперативним досвідом, а не на політичного призначенця.
Стшельчик уже на початку своєї каденції анонсував внутрішні аудити діяльності Бюро за попередній період і задекларував повну співпрацю з прокуратурою в справах, що стосуються системи Pegasus, зокрема після звинувачень, висунутих одній зі службовок.
Така позиція — відкритість до з'ясування минулого при одночасному збереженні безперервності поточних проваджень — вирізняє його на тлі багатьох попередників. Для людини, яка провела роки на місцях, а не лише в кабінетах, пріоритетом, ймовірно, є оперативна ефективність, а не побудова медійного іміджу.
Оперативні та слідчі повноваження — реальна сила начальника ЦБА
Начальник ЦБА має набір інструментів, які роблять його одним із найвпливовіших посадовців у державі щодо доступу до інформації та можливості втручання в приватне і господарське життя. Оперативний контроль, який застосовується за згодою генерального прокурора та суду, дозволяє здійснювати прослуховування, спостереження, отримання телекомунікаційних даних чи використання інформаторів. Це обоюдогостра зброя — ефективна проти справжніх корупційних схем, але несе ризик зловживань, якщо контрольні механізми підведуть.
На практиці ці дії переводяться в конкретні результати: розгром груп, що займаються шахрайством з ПДВ, викриття корупції під час будівництва доріг чи стадіонів, або затримання посадовців, які брали хабарі за адміністративні рішення. Кожне таке провадження, однак, починається з рішення начальника або уповноважених ним осіб — саме він остаточно відповідає за те, чи операція має надійну доказову базу і чи не порушує громадянських прав.
Для просунутого читача важливо зрозуміти, що ЦБА діє не у вакуумі. Воно співпрацює з прокуратурою, Національною податковою адміністрацією, а іноді з АБВ чи ЦСБП. Начальник має бути не лише добрим оперативником, а й вправним координатором міжвідомчої взаємодії. У 2026 році, коли тривають провадження щодо Pegasus, ця навичка набуває особливого значення — від того, як служба співпрацює з правоохоронними органами в справах власних службовців, залежить довіра до всієї установи.
Виклики 2026 року — між безперервністю та реформою
Президент Кароль Навроцький ветував у травні 2026 року закон, який передбачав ліквідацію ЦБА та передачу частини повноважень поліції та іншим службам. Аргументи щодо вето стосувалися ризику компетенційного хаосу та втрати безперервності сотень проваджень. Для начальника ЦБА це означає, що установа, якою він керує, все ще існує, але її майбутнє залишається предметом політичних і експертних дискусій.
Внутрішні аудити, проведені під керівництвом Стшельчика, та декларація повної відповідальності за співпрацю з прокуратурою в справах минулого — це сигнал, що нове керівництво хоче відновити довіру як усередині формації, так і в очах громадськості.
Додатково призначення в червні 2026 року Цезарія Люби на посаду заступника начальника вводить до структури особу ззовні — надінспектора поліції з міжнародним досвідом. Таке рішення може означати бажання внести свіжий погляд і посилити співпрацю між службами.
Найбільшим викликом, однак, залишається відновлення суспільного капіталу довіри. Роки спорів щодо політизації ЦБА призвели до того, що частина громадян сприймає цю службу крізь призму конкретних афер або затримань політиків, а не крізь призму щоденної копіткої роботи сотень службовців. Начальник, який хоче змінити це сприйняття, має водночас продемонструвати ефективність у боротьбі з корупцією та прозорість у з'ясуванні власних помилок.
Чому посада начальника ЦБА має значення для кожного з нас
Корупція — це не абстрактна проблема еліт. Це явище, яке впливає на якість доріг, якими ми їздимо, на ціни ліків у лікарнях, на те, чи кошти ЄС потрапляють туди, куди потрібно, чи до приватних кишень. Начальник ЦБА стоїть на варті механізмів, які мають це явище обмежувати. Коли він діє ефективно — громадянин відчуває це опосередковано, у вигляді менших втрат для бюджету та більшої передбачуваності рішень посадовців.
Коли ж установу сприймають як інструмент політичної боротьби, страждає не лише її авторитет, а й сама ідея правової держави. Тому так важливо, хто обіймає цю посаду і як її виконує. У 2026 році з Томашем Стшельчиком на чолі ЦБА проходить тест — тест на здатність до самоаналізу, до співпраці з прокуратурою в складних справах і до збереження оперативної ефективності попри політичні турбулентності навколо майбутнього всієї формації.
Історія наступних начальників показує, що жодне призначення не є остаточним, а кожна зміна влади несе ризик чергового кадрового потрясіння. Водночас досвід Стшельчика — людини, яка знає як вулицю, так і кабінети — дає надію, що пріоритетом залишиться конкретна оперативна робота, а не побудова іміджу. Саме від таких рішень залежить, чи ЦБА сприйматимуть як охоронця чесності, чи як черговий елемент політичної мозаїки. А від цього сприйняття залежить набагато більше, ніж може здатися на перший погляд.
