Принц Ендрю, який колись був улюбленцем королеви Єлизавети II та активним членом королівської родини, понад десятиліття підтримував близькі стосунки з Джеффрі Епштейном — американським фінансистом, засудженим за сексуальну експлуатацію неповнолітніх. Ці зв’язки, що сягають кінця 1990-х років, призвели до звинувачень у сексуальному насильстві щодо Вірджинії Джуффре, коли їй було сімнадцять, катастрофічного інтерв’ю на BBC та низки наслідків, які в 2025 і 2026 роках повністю змінили статус колишнього герцога Йоркського. Справа розкрила механізми роботи мережі Епштейна та Ґіслейн Максвелл, де вплив і гроші перепліталися з найпотужнішими колами влади.
Вірджинія Джуффре, одна з найвідоміших жертв Епштейна, описала в посмертних спогадах, опублікованих у жовтні 2025 року, три інциденти за участю Ендрю. Принц послідовно заперечував будь-які сексуальні контакти та навіть зустріч із нею, проте судові документи, фотографії та свідчення інших осіб малювали картину, яку важко було ігнорувати. Цивільна угода 2022 року, втрата титулів у жовтні 2025-го та арешт у лютому 2026-го за звинуваченням у розголошенні державної таємниці Епштейну показали, як особисті рішення можуть похитнути підвалини однієї з найстаріших інституцій світу.
Нові фотографії та документи з матеріалів Епштейна, оприлюднені американським Міністерством юстиції в січні 2026 року, а також арешт Ендрю Маунтбеттена-Віндзора в день його 66-річчя додали новий розділ до цієї історії. Сьогодні, коли монархія за правління короля Чарльза III намагається відновити довіру, справа принца Ендрю та Епштейна залишається живим свідченням того, що привілеї та мовчання не завжди захищають від наслідків.
Початок знайомства принца Ендрю з Джеффрі Епштейном
Знайомство розпочалося приблизно 1999 року через Ґіслейн Максвелл, британську світську спадкоємицю та близьку соратницю Епштейна. Ендрю, на той час активний як спеціальний представник Великої Британії з питань міжнародної торгівлі, рухався в колах, де контакти з багатими та впливовими людьми були нормою. Епштейн, заможний фінансист із резиденціями в Нью-Йорку, Палм-Біч і приватним островом Літтл-Сент-Джеймс, пропонував не лише розкіш, а й мережу знайомств, яка могла здаватися привабливою для людини з дипломатичними амбіціями.
У 2000 році Епштейн і Максвелл з’явилися на прийнятті в Віндзорському замку з нагоди 40-річчя Ендрю. Королева Єлизавета II тоді приймала еліту, і присутність американського фінансиста не викликала особливих підозр. Ендрю пізніше стверджував, що познайомився з Епштейном саме тоді або невдовзі. Насправді контакти тривали довше й охоплювали візити до маєтків Епштейна та спільні перельоти. Епштейн вів щось на кшталт «чорної книги» з іменами впливових осіб — Ендрю фігурував у ній поряд із багатьма іншими відомими прізвищами зі світу політики, бізнесу та розваг.
Епштейн роками будував свою позицію, поєднуючи нібито фінансове консультування з організацією світських зустрічей. Його приватний літак, який медіа називали «Лоліта Експрес», регулярно перевозив як знаменитостей, так і молодих жінок. Для Ендрю, який після служби у Фолклендській війні мав репутацію харизматичного та прямолінійного члена королівської родини, таке знайомство спочатку могло здаватися просто частиною життя у вищих колах.
Вірджинія Джуффре та три ключові звинувачення
Вірджинія Джуффре, народжена 1983 року, потрапила в орбіту Епштейна та Максвелл ще підлітком. Залучена в Мар-а-Лаго, де працювала масажисткою, вона швидко стала частиною системи, в якій молодих жінок заохочували до «масажів» для багатих чоловіків, а потім змушували до сексуальних контактів. Джуффре стверджувала, що Епштейн і Максвелл ставилися до неї як до товару — передавали її впливовим знайомим.
За її свідченнями та пізнішими описами в посмертній книзі «Nobody’s Girl» відбулися три інциденти з принцем Ендрю:
- У Лондоні, в будинку Максвелл, де стався сексуальний контакт, коли Джуффре було 17 років.
- У резиденції Епштейна в Нью-Йорку.
- На приватному острові Епштейна Літтл-Сент-Джеймс на Карибах.
Джуффре описала Ендрю як людину «привілейовану, ніби він вважав, що секс із нею — його право від народження». Ці деталі стали відомі зі судових документів 2015 року, а пізніше — з цивільного позову серпня 2021-го. Принц послідовно заперечував — стверджував, що не пам’ятає зустрічі з Джуффре, і припускав, що знаменита фотографія 2001 року, де він обіймає її за плечі в товаристві Максвелл, могла бути підробленою.
Катастрофічне інтерв’ю BBC від листопада 2019 року
Коли Епштейна повторно заарештували в липні 2019 року, а потім знайшли мертвим у камері (офіційно — самогубство), тиск на Ендрю став величезним. 16 листопада 2019 року вийшло інтерв’ю з Емілі Мейтліс у програмі Newsnight BBC. Те, що мало стати спробою очистити репутацію, перетворилося на одну з найбільших іміджевих катастроф в історії монархії.
Ендрю пояснював візит до резиденції Епштейна 2010 року — вже після засудження фінансиста 2008-го — як «зручне місце для ночівлі» та «почесну й правильну» дію, щоб особисто завершити знайомство. На питання про фото з Джуффре та чи пам’ятає він танці в клубі Tramp, відповів, що має захворювання, яке заважало йому потіти в той період. Алібі на 10 березня 2001 року — нібито вечеря з донькою Беатріс у Pizza Express у Вокінгу, а потім повернення додому з дітьми — звучало для багатьох глядачів непереконливо.
Реакції були нищівними. Букінгемський палац оголосив, що Ендрю відмовляється від публічних обов’язків. Інтерв’ю досі аналізують як приклад того, наскільки відірваними від реальності можуть бути пояснення людей із найвищих кіл, коли їх зіштовхують із конкретними доказами.
Судова угода 2022 року та її фінансові й іміджеві наслідки
У серпні 2021 року Вірджинія Джуффре подала цивільний позов у Нью-Йорку, звинувачуючи Ендрю в сексуальному насильстві та навмисному заподіянні емоційних страждань. Справа розглядалася за нью-йоркським законом Child Victims Act. Принц намагався домогтися відхилення позову, посилаючись зокрема на попередню угоду Джуффре з Епштейном 2009 року, але суд відхилив більшість клопотань.
15 лютого 2022 року сторони досягли позасудової угоди. Ендрю зобов’язався перерахувати значну суму на благодійну організацію Джуффре (за оцінками ЗМІ — близько 12 мільйонів фунтів). Він не визнав провини чи відповідальності. Справу формально закрили в березні 2022-го. Королева Єлизавета II та інші члени родини допомогли профінансувати угоду — частина коштів надійшла з приватних позик, які Ендрю мав повернути з продажу своєї швейцарської нерухомості.
Угода не означала кінця наслідків. В очах громадськості вона стала доказом, що навіть без судового процесу тиск доказів був надто великим.
Втрата титулів 2025 року та смерть Вірджинії Джуффре
У квітні 2025 року Вірджинія Джуффре скоїла самогубство в Австралії у віці 41 року. Шість місяців потому вийшла її посмертна книга «Nobody’s Girl», у якій вона детально описала зловживання й назвала Ендрю «привілейованою» особою. Хвиля обурення у Великій Британії була величезною.
У жовтні 2025-го король Чарльз III позбавив Ендрю князівського титулу, військових нагород і наказав звільнити Royal Lodge у Віндзорі. Колишній герцог Йоркський офіційно став Ендрю Маунтбеттен-Віндзором. Це рішення було безпрецедентним у масштабі сучасної монархії й показало, наскільки сильно справа Епштейна вплинула на сприйняття королівської родини.
Нові фотографії, документи та арешт 2026 року
Січень 2026 року приніс новий удар. Американське Міністерство юстиції оприлюднило додаткові матеріали зі слідства щодо Епштейна, включно з фотографіями, на яких Ендрю зображено в компрометуючих позах — зокрема навкарачки на підлозі в товаристві жінки чи дівчини. У лютому 2026-го, точно в день свого 66-річчя, Ендрю Маунтбеттена-Віндзора затримала британська поліція за підозрою в зловживанні публічною посадою. Слідство стосувалося підозри, що як спеціальний торговельний посланець він передавав Епштейну конфіденційну урядову інформацію.
Його звільнили до подальшого провадження. Столична поліція Лондона навіть закликала його колишніх охоронців повідомляти про будь-які підозрілі спостереження. Ця подія завершила певний етап — від улюбленого сина королеви до людини, заарештованої у справі Епштейна.
| Дата | Подія | Ключові факти та наслідки |
|---|---|---|
| бл. 1999 | Перша зустріч з Епштейном | Через Ґіслейн Максвелл; Ендрю активний як торговельний посланець. |
| 2000 | Прийом у Віндзорі | Епштейн і Максвелл — гості на 40-річчі Ендрю; присутність королеви Єлизавети II. |
| березень 2001 | Фото з Вірджинією Джуффре | Ендрю обіймає Джуффре за плечі в будинку Максвелл у Лондоні; Джуффре — 17 років. |
| 2010 | Візит до Нью-Йорка | Ендрю проводить кілька днів у резиденції Епштейна після його виходу з в’язниці; фото в Центральному парку. |
| листопад 2019 | Інтерв’ю BBC Newsnight | Катастрофічні пояснення; відмова від публічних обов’язків. |
| лютий 2022 | Угода з Джуффре | Значний внесок на благодійні цілі (бл. 12 млн фунтів); без визнання провини. |
| квітень 2025 | Смерть Вірджинії Джуффре | Самогубство в Австралії; публікація посмертних спогадів у жовтні. |
| жовтень 2025 | Позбавлення титулів | Король Чарльз III позбавляє Ендрю князівського титулу та нагород; наказ звільнити Royal Lodge. |
| січень 2026 | Оприлюднення нових фото | Американські документи показують Ендрю в компрометуючих ситуаціях з матеріалів Епштейна. |
| лютий 2026 | Арешт | Затримання за підозрою в зловживанні публічною посадою (підозра в передачі таємниць Епштейну). |
Інформація базується на судових документах США, звітах BBC та матеріалах Міністерства юстиції Сполучених Штатів.
Роль Ґіслейн Максвелл — посередниця, яка все уможливила
Без Ґіслейн Максвелл історія принца Ендрю та Епштейна, ймовірно, виглядала б інакше. Донька медіамагната Роберта Максвелла була не лише компаньйонкою Епштейна, а насамперед особою, яка вербувала й готувала молодих жінок до зустрічей із впливовими чоловіками. Саме вона познайомила Ендрю з Епштейном, і саме в її лондонському будинку стався один із ключових епізодів із Джуффре.
Максвелл була засуджена в грудні 2021 року до 20 років ув’язнення за торгівлю неповнолітніми в сексуальних цілях. Її процес виявив систему, у якій Епштейн надавав «послуги», а Максвелл забезпечувала дискретність і логістику. Для Ендрю знайомство з Максвелл було природною частиною світського життя — вона рухалася в тих самих колах, що й він. Сьогодні її роль вважають ключовою в побудові мосту між світом британської аристократії та американською мережею Епштейна.
Ширший вплив на монархію та суспільство
Справа принца Ендрю та Епштейна виходить далеко за межі однієї людини. Для багатьох британців вона стала символом зарозумілості еліт і відсутності відповідальності. У часи, коли монархія намагається показувати сучасне, відкрите обличчя, цей скандал нагадує про старі механізми мовчання й захисту «своїх». Королева Єлизавета II до кінця захищала сина по-своєму, але після її смерті король Чарльз III ухвалив рішення про радикальне відтинання.
Громадська думка у Великій Британії розділена — частина людей вважає, що Ендрю став жертвою цькування, інші бачать у ньому приклад людини, яка роками користувалася привілеями, ігноруючи очевидні червоні прапорці. Нові документи та арешт 2026 року лише посилили другу наратив. Для жертв Епштейна та їхніх родин справа залишається доказом, що навіть наймогутніші можуть бути притягнуті до відповідальності — хоч часто надто пізно й надто м’яко.
Історія принца Ендрю та Епштейна показує, як одне знайомство, спочатку здавалося невинним чи вигідним, може потягнути за собою лавину наслідків, що триває понад чверть століття. Сьогодні Ендрю Маунтбеттен-Віндзор живе поза офіційними структурами королівської родини, а його ім’я назавжди асоціюватиметься з одним із найгучніших сексуальних скандалів початку XXI століття. Справа досі розвивається, і нові викриття можуть ще змінити картину подій.
