Міхал Соловов уособлює польський капітал, який зростав із хаосу системної трансформації і сьогодні формує не лише промисловість, а й енергетичне майбутнє країни. Починав зі створення компаній у Кельце наприкінці 1980-х, а сьогодні контролює групу з вісімнадцятьма виробничими заводами у восьми країнах, яка налічує понад шістнадцять тисяч працівників і постачає товари до понад шістдесяти держав на шести континентах. Його шлях поєднує залізну дисципліну підприємця з пристрастю до ралі, а найновіші кроки в технології малих модульних реакторів свідчать, що він не боїться визначати напрямки там, де раніше панував лише великий державний капітал.
Його імперія ґрунтується на трьох стовпах — хімії, кераміці та дерев’яних підлогах, — доповнених сміливими інвестиціями в зелені технології та біотехнології. У 2026 році, згідно з рейтингом Forbes Polska, його статки оцінили приблизно в 27,65 мільярда злотих, що знову зробило його лідером списку найбагатших поляків. Водночас він розвиває проєкт Synthos Green Energy, який у липні 2026 року оголосив плани будівництва чотирнадцяти малих реакторів BWRX-300 у Великій Британії загальною потужністю 4,2 ГВт. Це вже не лише польська амбіція, а європейська експансія приватного капіталу в атомній енергетиці.
Початки в Кельце та перші уроки підприємництва
Народжений 11 липня 1962 року в Кельце, Міхал Соловов зростав у часи, коли економічна свобода була ще далеким мріянням. Закінчив IV Загальноосвітній ліцей імені Ганки Савицької, а потім навчався в Свєнтокшиській політехніці. Вісімдесяті роки провів на роботі за кордоном — переважно в Німеччині, — де заробляв на життя і накопичував капітал на майбутнє. Цей досвід дав йому не лише гроші, а й ширший погляд на те, як працює ринок поза залізною завісою.
Наприкінці десятиліття, коли в Польщі заговорили про свободу підприємницької діяльності, він заснував у Кельце будівельну компанію Mitex. У 1990-х, у бурхливий період приватизації та будівельного буму, Mitex швидко став значним регіональним гравцем. Соловов не зупинився на одному бізнесі — вже тоді виявляв схильність до диверсифікації, хоча завжди з чітким ядром. У 2002 році продав Mitex французькому гіганту Eiffage. Кошти від угоди спрямував на Варшавську біржу, де почав будувати позицію одного з найбільших приватних інвесторів тієї епохи.
Саме тоді з’явилася хімія. Він придбав пакет акцій компанії Dwory (пізніше Synthos) і профінансував її розвиток за рахунок боргу, скориставшись низькими відсотковими ставками того періоду. Ризик виправдав себе — Synthos став одним із найбільших європейських виробників спіненого полістиролу та синтетичного каучуку. Подібна стратегія спрацювала в кераміці та підлогах. Соловов купував компанії не для швидкого перепродажу — він будував стійкі, інтегровані структури, які пережили коливання кон’юнктури та кризи.
Три стовпи імперії: Synthos, Cersanit і Barlinek
Група Міхала Соловова — це не просто конгломерат, а продумана конструкція, у якій кожен елемент підтримує інші. Synthos залишається хімічним серцем: заводи в Польщі та за кордоном виробляють матеріали, ключові для будівництва, пакування та автомобільної промисловості. Cersanit після злиття з Opocznem у 2007 році домінує на польському ринку керамічної плитки та санітарної кераміки, а також зміцнив позиції в Німеччині, Румунії та Україні. Barlinek, своєю чергою, є світовим лідером у виробництві натуральних дощок для підлоги — бренд, відомий у сімдесяти п’яти країнах, із потужною експортною базою на шести континентах.
Ці три компанії створюють стабільний фундамент, на якому Соловов міг дозволити собі експерименти в новіших сферах. У минулому він інвестував у девелопмент (Echo Investment, продане у 2015 році), роздрібну торгівлю чи місцеві медіа, але завжди повертався до важкої промисловості та матеріалів. Сьогодні портфель доповнюють компанії, такі як Corab (фотовольтаїка), New Era Materials (композити), 3DGence (3D-принтери) чи біотехнологічні платформи. Ця диверсифікація не є випадковою — Соловов неодноразово наголошував, що польський бізнес має рухатися в бік вищої доданої вартості та технологій, якщо хоче конкурувати на глобальному рівні.
Ралі як друга грань підприємця
Паралельно з будівництвом імперії Міхал Соловов реалізовував пристрасть, яка для багатьох здається несумісною з образом серйозного промисловця, — автомобільні ралі. Зацікавлення мотоспортом з’явилося ще в юності. Професійну кар’єру розпочав у 2001 році, користуючись спонсорською підтримкою власних компаній. У наступні роки здобував титули віцечемпіона Європи (2008, 2009, 2012) та віцечемпіона Польщі. Брав участь також у Чемпіонаті світу з ралі — спорадично в 2003–2015 роках, а з 2020-го регулярно в категоріях WRC2 та Masters.
У 2026 році він залишався активним — брав участь, зокрема, у Шведському ралі за кермом Toyota GR Yaris Rally2. Для Соловова ралі — це не просто хобі. Це школа читання ситуації за частки секунди, управління ризиками та збереження концентрації під тиском. Ті самі якості допомагають у переговорах з міжнародними партнерами чи при інвестиційних рішеннях вартістю в мільярди. В одному з інтерв’ю він визнав, що заздрить спеціалістам однієї галузі, бо його власний шлях — шлях багатоборця — вимагав більшої стійкості та зосередженості. Ця саморефлексія показує людину, яка не ідеалізує власний шлях, а робить із нього практичні висновки.
Поворот до атома — приватний капітал на службі енергетичної трансформації
Найсміливішим і найактуальнішим розділом в історії Міхала Соловова є вихід у ядерну енергетику. У 2019 році Synthos Green Energy підписав угоду з GE Hitachi Nuclear Energy про співпрацю в технології малих модульних реакторів BWRX-300. Це перший такий крок польської приватної компанії в цій сфері. Проєкт передбачає будівництво флоту реакторів, які завдяки модульній конструкції можна впроваджувати швидше і з меншими початковими витратами, ніж традиційні великі атомні електростанції.
У Польщі Соловов діє у співпраці з Orlen через спільне підприємство OSGE — вже подано заявки на підтримку в формулі диференційних контрактів. Паралельно, у липні 2026 року, SGE оголосила амбітні плани на Британських островах: чотирнадцять реакторів BWRX-300 у трьох локаціях, загальною потужністю 4,2 ГВт. Партнерами проєкту є, зокрема, Samsung C&T, Laing O’Rourke, Aecon, Google Cloud і Fermi Development. Очікується, що перший блок міг би запуститися комерційно близько 2034 року і постачати чисту енергію для приблизно восьми мільйонів домогосподарств протягом щонайменше шістдесяти років.
Для Соловова атом — це не ідеологія, а прагматична відповідь на виклики конкурентоспроможності польської економіки. Він наголошує, що приватний капітал може сьогодні інвестувати в ядерну енергетику саме завдяки меншому масштабу модульних реакторів — те, що раніше було винятково сферою держави. Це бачення виходить за межі Польщі і демонструє, що польський підприємець може задавати стандарти в Центральній Європі та за її межами.
Життя поза спалахами софітів та уроки на майбутнє
Незважаючи на масштаб успіху, Міхал Соловов залишається низькопрофільною людиною. Мешкає в околицях Кельце, уникає медійного галасу і рідко дає інтерв’ю. Має дружину та доньку — Кароліну, яка займається благодійною діяльністю на підтримку молоді. У 2018 році також отримав австрійське громадянство, що полегшує міжнародні бізнес-операції.
Його історія несе конкретне послання для наступних поколінь підприємців. По-перше — терпіння та довгострокове мислення: багато рішень 1990-х і 2000-х принесли плоди лише через десятиліття. По-друге — вміння поєднувати різні світи: важку промисловість із передовими технологіями, спортивну пристрасть із управлінською дисципліною. По-третє — готовність виходити на невідомі території, коли в них бачиш реальну цінність для економіки.
У 2026 році, коли Польща та Європа стоять перед енергетичними та трансформаційними викликами, Міхал Соловов показує, що польський приватний капітал може бути не лише бенефіціаром змін, а їхнім активним творцем. Його імперія не виникла за один день і не ґрунтується на одній ідеї — це результат послідовного будівництва, читання ринку та сміливого крокування вперед. А найцікавіші розділи цієї історії, особливо пов’язані з малим атомом, лише пишуть.
