Міра Мураті, народжена 16 грудня 1988 року у Вльорі в Албанії, є однією з найвпливовіших постатей сучасного світу технологій. Її шлях — від стипендіатки в канадській міжнародній школі, через продуктові ролі в Tesla і Leap Motion аж до посади технічного директора OpenAI та заснування власної лабораторії Thinking Machines Lab — показує, як глибокі інженерні знання в поєднанні з чутливістю до людських потреб можуть формувати напрямок усієї галузі. У 2026 році, коли штучний інтелект переходить із експериментальної фази в повсякденну інфраструктуру, її голос звучить особливо переконливо: технологія має посилювати людей, а не замінювати їх.
Як CEO Thinking Machines Lab Міра Мураті розвиває концепцію «інтерактивних моделей» — мультимодальних систем, які обробляють потоки аудіо, відео та тексту в безперервному режимі реального часу. Замість очікування чіткої команди, такі моделі співпрацюють із людиною як партнер у тандемі: передбачають наміри, реагують на правки під час розмови, враховують тон голосу чи жести. Цей підхід, який вона сама називає «утриманням людей у циклі якомога довше», має забезпечити, щоб майбутнє суперінтелектуальних систем залишалося під людським контролем і відображало наші цінності.
Її історія та сучасна діяльність заповнюють важливу прогалину в дискусіях про ШІ. З одного боку, вона демонструє, що шлях до технологічної вершини не вимагає класичної суто інформатичної освіти — важливе поєднання інженерії з продуктовим і етичним мисленням. З іншого — пропонує конкретну альтернативу гонці за дедалі більшими автономними моделями: акцент на персоналізацію, безпеку та справжню співпрацю. У часи, коли питання про робочі місця, етику та концентрацію влади в кількох руках стають дедалі нагальнішими, Міра Мураті дає як надихаючу біографію, так і практичне бачення того, як ШІ може розвиватися інакше.
Ранні роки та освіта: від Вльори до глобальних горизонтів
Народжена в албанському портовому місті Вльора в кінці соціалістичної Албанії, Міра Мураті зростала в період величезних політичних і економічних змін. Вже тоді вона вирізнялася незвичайною цікавістю до світу та аналітичними здібностями — брала участь в математичних олімпіадах і конкурсах. У шістнадцять років отримала престижну стипендію Davis United World College Scholars Program і виїхала до Pearson College UWC на острові Ванкувер у Канаді. Там у 2007 році завершила International Baccalaureate, засвоюючи ідеї глобального громадянства, критичного мислення та міжкультурної співпраці.
Після повернення до Сполучених Штатів продовжила освіту на двох фронтах одночасно. Отримала ступінь Bachelor of Arts у Colby College у 2011 році та Bachelor of Engineering у Dartmouth College (Thayer School of Engineering) у 2012 році. Цей нетиповий подвійний профіль — мистецтво та інженерія — став основою її подальшого підходу до технологій. Замість суто технічного погляду на алгоритми Мураті з самого початку думала про те, як машини можуть служити реальним людським потребам — від проєктування автомобілів до інтуїтивних жестових інтерфейсів.
Перші кроки в індустрії: Tesla, Leap Motion і мистецтво створення інтуїтивних продуктів
Після короткого стажування в Goldman Sachs у Токіо та Zodiac Aerospace Міра Мураті у 2013 році потрапила до Tesla. Протягом трьох років обіймала посаду продакт-менеджера в проєкті Model X — флагманському електричному SUV із характерними дверима типу falcon wing. Цей досвід навчив її поєднувати передову інженерію з реальними очікуваннями користувачів: безпекою, зручністю, емоціями від водіння. Робота над транспортним засобом, який сам по собі був складною апаратно-програмною системою, показала їй цінність ітераційного розвитку та тісної співпраці між командами.
У 2016–2018 роках перейшла до Leap Motion (нині Ultraleap), стартапу, що спеціалізується на технології відстеження руху рук у просторі. Тут вона вперше глибоко занурилася в тему взаємодії людини з комп’ютером у безконтактному режимі та доповненої реальності. Робота з жестами як природним інтерфейсом зміцнила її переконання, що майбутнє технологій полягає в зменшенні бар’єрів між людиною та машиною — чим більше інтерфейс нагадує природну комунікацію, тим більша ймовірність справжньої співпраці.
Ці досвіди з фізичними продуктами та мультимодальними інтерфейсами стали безцінними, коли у 2018 році вона приєдналася до OpenAI.
OpenAI: від віцепрезидентки з питань застосування ШІ до посади CTO
У червні 2018 року Міра Мураті розпочала роботу в OpenAI як Vice President of Applied AI and Partnerships. Швидко просунулася — спочатку на Senior Vice President Research, Product and Partnerships, а в травні 2022 року обійняла посаду Chief Technology Officer. Протягом шести років наглядала як за дослідницькою, так і за продуктовою стороною та командами, відповідальними за безпеку.
Під її впливом або безпосереднім керівництвом виникли чи були значно розвинені ключові проєкти: ChatGPT (зокрема механізми Reinforcement Learning from Human Feedback — RLHF, які зробили модель кориснішою та безпечнішою), DALL·E (генерація зображень з тексту), Codex (програмістський асистент) та Sora (генерація відео). Її роль полягала не лише в технічному нагляді, а насамперед у перетворенні проривних досліджень на продукти, якими мільйони людей могли реально користуватися — з дотриманням принципів безпеки та відповідальності.
У листопаді 2023 року під час драматичної кризи в OpenAI, коли наглядова рада звільнила Сема Альтмана, Міра Мураті кілька днів виконувала обов’язки тимчасового CEO. Пізніше в інтерв’ю 2026 року вона підкреслювала, що в той момент рішення здавалися очевидними — йшлося про захист місії компанії та команди. Водночас визнала, що з перспективи часу хотіла б сильніше наполягати на формальному плані переходу та ширшому доступі до інформації. Цей досвід зміцнив її переконання в потребі надійних механізмів управління в організаціях, що розвивають потужний ШІ.
У вересні 2024 року оголосила про відхід з OpenAI, пояснюючи рішення потребою «створити час і простір для власної експлорації».
Thinking Machines Lab: народження нової лабораторії та місія персоналізації ШІ
У лютому 2025 року Міра Мураті заснувала Thinking Machines Lab — компанію типу public benefit corporation, місією якої є зробити системи ШІ «більш зрозумілими, адаптивними та загалом потужними». До команди приєдналися, зокрема, Джон Шульман (співзасновник OpenAI) як chief scientist та інші досвідчені дослідники з OpenAI, Meta й Anthropic. Компанія швидко залучила близько 2 мільярдів доларів фінансування при оцінці близько 12 мільярдів доларів — рекордний результат для такого раннього етапу.
Першим комерційним продуктом став Tinker, запущений 1 жовтня 2025 року. Це гнучкий API на основі техніки LoRA (Low-Rank Adaptation), який дозволяє дослідникам і розробникам ефективно налаштовувати відкриті мовні моделі під власні потреби без необхідності керувати власною інфраструктурою розподіленого тренування. Користувачі можуть тонко налаштовувати моделі на кшталт Llama, Qwen чи інших відкритих варіантів, зберігаючи повний контроль над даними та алгоритмами. Tinker швидко став інструментом для університетів і дослідницьких команд, пропонуючи також гранти на проєкти, пов’язані з інтерактивністю людина–ШІ.
Інтерактивні моделі — візія ШІ, який справді слухає та співпрацює
Найважливішим напрямком робіт Thinking Machines Lab є саме «інтерактивні моделі». На відміну від традиційних генеративних моделей, які працюють у режимі «запит–відповідь» в окремих раундах, інтерактивні моделі обробляють безперервні потоки мультимодальних даних — аудіо, відео та тексту — в інтервалах близько 200 мілісекунд. Вони природно обробляють переривання, правки під час висловлювання, зміни тону чи паузи для роздумів.
Міра Мураті порівнює їх із їздою на тандемі: «йдеться не про те, щоб машина їхала сама і залишала цивілізацію позаду, а про те, щоб ми рухалися разом, посилюючи можливості одне одного». Система має розуміти наміри користувача, передбачати їх і адаптуватися в реальному часі — чи то під час спільного написання коду, творчої роботи, чи щоденної розмови. У червні 2026 року під час виступу на Bloomberg Tech Summit вона анонсувала модель TML-Interaction-Small, публічна прем’єра якої запланована на пізніше того ж року.
Цей підхід має глибокі практичні наслідки. Замість одного універсального моделю, який намагається бути всім для всіх, Міра Мураті робить ставку на персоналізацію та контроль користувача. Завдяки інструментам на кшталт Tinker кожен — від науковця до невеликої компанії — може адаптувати потужну модель до своїх специфічних потреб і цінностей, замість покладатися виключно на рішення кількох найбільших гравців.
| Аспект | Традиційні генеративні моделі | Інтерактивні моделі (Thinking Machines Lab) |
|---|---|---|
| Спосіб комунікації | Дискретні раунди (промпт → відповідь) | Безперервний мультимодальний потік у реальному часі (~200 мс) |
| Обробка нюансів людської мови | Обмежена (транскрипція + окрема обробка) | Нативна: паузи, правки, тон, жести, візуальний контекст |
| Роль людини | Головним чином ініціатор і перевіряльник | Партнер у циклі — ШІ передбачає наміри та адаптується динамічно |
| Персоналізація | Обмежена промптами або дорогим тонким налаштуванням | Легка через інструменти на кшталт Tinker; повний контроль над даними |
Порівняння базується на публічних висловлюваннях Міри Мураті та матеріалах Thinking Machines Lab 2025–2026 років.
Філософія та цінності: управління, етика та місце людини в еру ШІ
Міра Мураті послідовно підкреслює, що суперінтелект ймовірний, але найкраще майбутнє вимагає активної участі людей. В інтерв’ю 2026 року вона повторює, що надто багато уваги приділяється чеснотам окремих лідерів, а замало — структурним механізмам контролю та рівноваги (governance). Її власний досвід кризи 2023 року зміцнив це переконання.
Водночас вона не уникає складних питань про вплив ШІ на ринок праці. В одному з виступів зауважила, що деякі робочі місця «можливо, не мали б існувати з самого початку» — натякаючи, що автоматизація може звільнити людей для більш цінних занять, за умови що цей процес буде усвідомленим і справедливим. Її лабораторія активно підтримує дослідницькі проєкти щодо інтерактивності людина–ШІ, надаючи гранти та кредити на Tinker.
Чому Міра Мураті важлива для початківців і досвідчених читачів
Для людей, які тільки входять у світ ШІ, її історія є потужним натхненням. Вона показує, що не потрібно починати з докторського ступеня з машинного навчання — важливе поєднання різних перспектив: інженерії, проєктування продуктів, розуміння людських потреб і сміливості ставити під сумнів домінуючі парадигми. Її шлях від маленького албанського міста через стипендію, Tesla і Leap Motion аж до ролі в формуванні ChatGPT доводить, що різноманітний досвід є перевагою, а не перешкодою.
Для досвідчених спеціалістів і лідерів галузі Міра Мураті пропонує щось рідкісне: цілісне альтернативне бачення розвитку ШІ. Замість чистої гонки масштабування параметрів пропонує інвестиції в інтерфейси, які поважають людську увагу та наміри. Замість закритих монолітних моделей — інструменти, що дозволяють кожному адаптувати технологію під власні цінності. Її спокійний, рефлексивний стиль комунікації контрастує з гучним хайпом, що у 2026 році, коли галузь бореться з вигоранням і питаннями сенсу, звучить особливо автентично.
У червні 2026 року Міра Мураті з’явилася на сцені Bloomberg Tech Summit і обережно, але рішуче повернулася до ширшої публічної розмови. Вона не обіцяє революції з дня на день. Говорить про маленькі, але фундаментальні кроки — про моделі, які справді слухають, про інструменти, що дають контроль звичайним дослідникам, про майбутнє, в якому людина і машина їдуть разом на тандемі, а не одна сторона залишає іншу позаду.
Саме ця виважена, глибоко людяна перспектива робить Міру Мураті однією з найцікавіших постатей, що формують те, як штучний інтелект увійде в наше повсякденне життя в найближчі роки.
