Рік після запеклого другого туру президентських виборів у червні 2025 року найновіше опитування United Surveys by IBRiS для Wirtualnej Polski, проведене наприкінці травня 2026 року серед тисячі дорослих поляків методом CATI і CAWI, демонструє майже ідеальну рівновагу в оцінках президентства Кароля Навроцького. Позитивно його діяльність оцінюють 48,2% респондентів, негативно — 50,1%, а різниця перебуває в межах статистичної похибки. Цей результат не є випадковим — це пряме відлуння драматичної кампанії, в якій Навроцький переміг Рафала Тшасковського з перевагою лише 0,78 відсоткового пункту, здобувши 50,89% голосів при явці понад 71%.
Поділ, помітний в опитуванні, відображає щось глибше, ніж тимчасові коливання підтримки. Суспільство залишається розколотим між двома візіями Польщі: однією, вкоріненою в традиційних цінностях, суверенітеті та опорі щодо регуляцій ЄС, і другою — відкритою до європейської інтеграції, ліберальних змін і міського динамізму. Опитування наприкінці травня 2026 року не лише підтверджує стійкість цього розколу, а й демонструє, наскільки оцінки президента переплітаються з повсякденним досвідом поляків — від інфляції та цін на енергоносії до відчуття культурної безпеки.
У наступних частинах статті ми детально розглянемо механіку цих досліджень, еволюцію настроїв від кампанії 2025 року, чинники, що формують сьогоднішні думки, а також ширший політичний і суспільний контекст, у якому доводиться працювати новому президенту.
Результати найновішого дослідження — термометр розділеного суспільства
За даними, зібраними 28 і 29 травня 2026 року, 23,6% респондентів оцінили президентство Кароля Навроцького рішуче позитивно, а 24,6% — радше позитивно. На критичному боці 23,4% висловили рішуче негативну оцінку, а 26,7% — радше негативну. Лише 1,7% не мали думки. Ці цифри складаються в майже симетричну картину — поляки не стільки вагаються в думках, скільки живуть у двох паралельних інтерпретаційних реальностях.
Варто зауважити, що подібні результати з’являлися вже раніше у 2026 році. У квітневому дослідженні тієї ж компанії позитивні оцінки коливалися навколо 47%, негативні — навколо 49,5%. Стабільність такого поділу протягом кількох місяців свідчить, що йдеться не про миттєву реакцію на окремі події, а про закріплену поляризацію. Опитування не запитувало про конкретні рішення, а про загальну оцінку президентства, що робить результат особливо промовистим — поляки оцінюють не лише політику, а й увесь стиль виконання обов’язків.
Від передвиборчих прогнозів до реальності 2025 року
Перед першим туром президентських виборів 18 травня 2025 року більшість дослідницьких компаній прогнозували легку перевагу Рафала Тшасковського, хоча різниці між кандидатами часто перебували в межах похибки. Кароль Навроцький, підтриманий партією «Право і Справедливість», показував результати в межах 25–29%, тоді як Тшасковський коливався між 30 і 33%. Третє місце зазвичай посідав Славомір Ментзен від Конфедерації, іноді перевищуючи 10–14%. Прогнози другого туру вказували на мінімальну перевагу кандидата від «Громадянської коаліції».
Реальність виявилася більш драматичною. У другому турі 1 червня 2025 року Навроцький переміг з результатом 50,89% проти приблизно 49,11%. Багато коментаторів підкреслювали роль виборців, які в останній момент змінили рішення або мобілізувалися під впливом емоцій кампанії. Опитування також показували значну групу невизначених — навіть 7–8% — що в такому рівному протистоянні вирішувало результат. Сьогоднішня рівновага в оцінках президента є певною мірою продовженням тієї самої динаміки: суспільство, яке ледь обрало один варіант, не може повністю його прийняти чи повністю відкинути.
Як проводяться президентські опитування — між наукою та дзеркалом настроїв
Методологія досліджень громадської думки — це не магія, а точний інструментарій. В останньому опитуванні застосовано змішану техніку CATI (комп’ютеризовані телефонні інтерв’ю) та CAWI (інтернет-анкети). Така комбінація дозволяє краще охопити як старших респондентів, звиклих до телефону, так і молодших, активних в інтернеті. Вибірка тисячі осіб є стандартом у польських загальнонаціональних дослідженнях і дає похибку на рівні близько трьох відсоткових пунктів при 95-відсотковому рівні довіри.
Існують, однак, явища, які жодне опитування не може повністю вловити. Ефект «сором’язливого виборця» — коли частина людей не зізнається в підтримці контроверсійного кандидата — чи мобілізація в останній момент можуть спотворити прогнози. У 2025 році спостерігалися саме такі зрушення. Сьогодні, під час оцінки чинного президента, подібні механізми працюють в обидва боки: одні захищають «свого» президента за будь-яку ціну, інші критикують його автоматично крізь призму попередніх партійних симпатій. Опитування стає не лише вимірюванням, а й відображенням того, наскільки глибоко політика проникла в ідентичність поляків.
Порівняння з попередніми каденціями — чи поляризація досягла піку?
Попередній президент Анджей Дуда також переживав коливання підтримки, але в ключові моменти його позитивні оцінки перевищували 50–60%, особливо в періоди консолідації навколо питань безпеки чи історичної політики. Кароль Навроцький, вступаючи на посаду в тіні дуже рівних виборів, вийшов на сцену з меншим «запасом довіри». Через рік його рейтинги коливаються навколо 48% позитивних — результат, порівнянний з найслабшими періодами попередньої каденції, але досягнутий у значно більш поляризованому середовищі.
Різниця полягає не лише в цифрах, а в інтенсивності емоцій. Раніше критика президента часто зосереджувалася на конкретних рішеннях. Сьогодні оцінки мають більш ідентифікаційний характер: для частини поляків Навроцький символізує опір «диктату Брюсселя» та захист традиційної моделі сім’ї, для інших — загрозу для верховенства права та міжнародної позиції Польщі. Такий рівень персоналізації суперечки робить президентські опитування барометром не стільки популярності однієї особи, скільки стану всього суспільства.
Що формує сьогоднішні оцінки? Ключові чинники на практиці
Аналізуючи доступні дані та політичний контекст, можна виокремити кілька основних сфер, що впливають на думку про президента:
- Європейська та кліматична політика — Ініціативи на кшталт створення Ради Нової Конституції чи ідеї референдуму щодо кліматичної політики ЄС зустрічають змішані, часто негативні реакції. Частина суспільства вбачає в них необхідний захист суверенітету, інші — непотрібне загострення конфлікту з Брюсселем.
- Економіка та повсякденне життя — Інфляція, ціни на енергоносії та відчуття матеріальної безпеки й надалі сильно впливають на оцінки. Президент, хоча й не відповідає безпосередньо за економічну політику уряду, для багатьох асоціюється із загальним напрямком змін.
- Стиль комунікації та ідентичність — Для виборців правиці Навроцький постає як автентичний, твердий захисник польських інтересів. Для опонентів його мова та жести часто сприймаються як конфронтаційні й розділяючі.
- Когабітація з урядом Дональда Туска — Можливість президентського вето в зіткненні з коаліційною парламентською більшістю створює постійну напругу. Частина поляків цінує цю «гальмівну» роль, інші вбачають у ній блокування реформ.
Ці чинники діють не у вакуумі. Вони накладаються на регіональні відмінності — сильнішу підтримку президента на сході та в менших населених пунктах, більш критичне ставлення у великих агломераціях — а також на вікові та освітні поділи. Молоді мешканці міст частіше оцінюють його негативно, старші мешканці сіл — позитивно.
Політична сцена 2026 року — ширший контекст президентських опитувань
Найновіші партійні дослідження травня та червня 2026 року показують, що «Громадянська коаліція» зберігає лідерство в уподобаннях до Сейму перед парламентськими виборами 2027 року з результатами близько 32–34%. «Право і Справедливість» перебуває на рівні 26–27%, а Конфедерація фіксує зростання. У цій розстановці президент Навроцький залишається важливим орієнтиром для правиці, але його оцінки не трансформуються автоматично в зростання підтримки для PiS.
Довіра до глави держави часто вища за загальну оцінку президентства — у деяких дослідженнях весни 2026 року Навроцький посідав провідні місця в рейтингах довіри до політиків. Це свідчить, що поляки вміють відокремлювати особу від посади, хоча межа буває тонкою. Президентські опитування 2026 року стали не лише мірилом популярності, а й індикатором того, наскільки посада президента впливає на повсякденне сприйняття політики.
| Опитування / Період | Позитивно | Негативно | Без думки / Різниця |
| United Surveys by IBRiS для WP (травень 2026) | 48,2% | 50,1% | 1,7% / в межах похибки |
| United Surveys by IBRiS (квітень 2026) | 47% | 49,5% | бл. 3,5% / в межах похибки |
| CBOS (березень 2026, орієнтовно) | 50% | 38% | решта / вищі позитивні |
Дані походять з публічних повідомлень дослідницьких компаній та ЗМІ; методологічні відмінності та дати проведення унеможливлюють пряме порівняння «один до одного», проте тренд стабільного поділу є очевидним.
Що далі? Опитування як відправна точка для розмови про Польщу
Найновіше опитування щодо президентських виборів 2026 року не дає однозначної відповіді, хто «перемагає» в очах суспільства. Натомість воно нагадує, що польська демократія досі опрацьовує наслідки найгострішого за останні роки зіткнення двох візій. Для одних президент Навроцький — необхідне гальмо надто швидких змін, для інших — символ відступу країни. Обидві сторони мають свої аргументи, свої страхи та свої надії.
На практиці це означає, що кожне наступне опитування буде не лише інформацією про популярність однієї особи, а й тестом того, чи поляки здатні знайти спільну мову попри розбіжності. Результати травня 2026 року показують, що ця мова досі важко дається — і саме тому варто стежити за наступними дослідженнями уважно, без спрощень і без надмірного оптимізму чи песимізму. Розмова про Польщу триває, а опитування — лише один із її сюжетів.