Кошти, отримані в рамках благодійного збору, за польським податковим законодавством зазвичай не вважаються доходом, що підлягає оподаткуванню ПДФО на стороні організатора, за умови, що вони мають характер пожертви. Однак бенефіціар може бути зобов’язаний сплатити податок від спадщин і дарувань, якщо вартість отриманих коштів від одного дарувальника перевищить встановлені ліміти протягом п’яти років. Ситуація ускладнюється при анонімних інтернет-платежах, де податкові органи дедалі частіше відмовляються визнавати такі перекази пожертвами й кваліфікують їх як доходи з інших джерел.
На практиці це означає, що вибір способу збору — безпосередньо на приватний рахунок чи через верифіковану платформу або фонд — визначає рівень податкового ризику. Розуміння механізмів правової кваліфікації допомагає як приватним особам, які збирають на лікування близьких, так і громадським організаціям уникнути несподіваних зобов’язань і зосередитися на досягненні мети.
Чому не кожен внесок зі збору є автоматично пожертвою — механізм правової кваліфікації
Пожертва в розумінні Цивільного кодексу — це договір, за яким дарувальник зобов’язується безоплатно передати майно на користь обдарованого. Ключові елементи — відсутність еквіваленту та чіткий намір збільшити майно отримувача. У податковому контексті органи вимагають додатково можливості ідентифікації дарувальника, щоб підтвердити: внесок не є оплатою за будь-яке зустрічне надання чи іншим видом доходу.
Під час інтернет-зборів із публічним закликом про допомогу намір дарувальників зазвичай очевидний — люди перераховують кошти, щоб підтримати конкретну мету. Однак в індивідуальних інтерпретаціях останніх років податкові органи наголошують, що анонімність унеможливлює перевірку, чи справді відбулася пожертва в юридичному сенсі. Відсутність даних, які дозволяють пов’язати платіж із конкретною особою, призводить до того, що кошти можуть кваліфікувати як доходи з інших джерел, оподатковувані на загальних підставах ПДФО.
З практики видно, що в більшості невеликих медичних зборів, де переважають внески в межах 50–200 злотих від багатьох різних людей, ця проблема не виникає масово. Ризик зростає при більших сумах або коли платформа не проводить верифікацію особи платників. Тоді бенефіціар може отримати запит на пояснення або навіть податкове рішення.
Ліміти звільнень і податкові групи в 2026 році — скільки можна отримати без податку
Податок від спадщин і дарувань стосується лише суми, що перевищує вільний ліміт від одного дарувальника, який розраховують сумарно з усіма платежами за останні п’ять років. Розмір ліміту залежить від податкової групи, до якої належить обдарований щодо дарувальника.
| Податкова група | Сума, вільна від оподаткування від одного дарувальника | Приклади осіб у групі | Орієнтовні ставки податку від надлишку |
|---|---|---|---|
| I група | 36 120 злотих | Подружжя, діти, онуки, батьки, дідусі й бабусі, брати й сестри, свекри й тещі, зять/невістка | 3–7% (прогресивно) |
| II група | 27 090 злотих | Дальні родичі (наприклад, дядьки, тітки, двоюрідні брати й сестри) | 7–12% (прогресивно) |
| III група | 5 733 злотих | Особи, не пов’язані родинними зв’язками — типово для більшості внесків з інтернет-зборів | 12–20% (прогресивно) |
У типовому благодійному зборі переважна більшість дарувальників належить до III групи. Оскільки окремі внески зазвичай невеликі, сума від одного конкретного дарувальника рідко перевищує 5 733 злотих. Проблема виникає, лише коли одна особа передає значну суму або органи оскаржують характер усіх внесків як пожертв.
Важливо: Ліміт вільної суми підсумовують з усіх надходжень від тієї самої особи протягом п’яти років перед останнім надходженням. Навіть якщо окремий внесок невеликий, повторні пожертви від одного дарувальника можуть призвести до перевищення ліміту.
Збір на приватний рахунок проти збору через платформу або фонд — порівняння наслідків
Коли бенефіціар збирає кошти безпосередньо на власний банківський рахунок, кожен внесок потенційно оцінюють щодо статусу пожертви. Якщо переважають анонімні чи слабко документовані перекази, органи можуть визнати всю суму або її частину доходом з інших джерел. Такий дохід оподатковують ПДФО за шкалою (12% або 32% після вирахування можливих витрат).
Передача коштів через верифіковану краудфандингову платформу або фонд суттєво змінює ситуацію. Багато організацій застосовують процедури, за яких внески спочатку надходять на рахунок фонду, а потім передаються бенефіціару як соціальна допомога чи реалізація статутних цілей. У таких випадках часто застосовують звільнення, передбачене ст. 21 п. 1 п. 79 закону про ПДФО. Бенефіціар отримує кошти вже «очищеними» від потенційного податкового обов’язку щодо пожертви.
Різниця особливо помітна при великих сумах. Збір на приватний рахунок із тисячами анонімних внесків несе вищий ризик перевірки та можливого нарахування податку на всю зібрану суму. Збір через фонд або платформу з надійною верифікацією та документацією мінімізує цей ризик, хоча повністю не усуває його — все одно треба дбати про відповідність меті збору та правильне облікування.
Традиційний публічний збір проти інтернет-збірки — регуляторні та податкові відмінності
Публічні збори відповідно до закону 2014 року про правила проведення публічних зборів вимагають повідомлення відповідного органу, створення збірного комітету та подання звіту після завершення. Пожертви, передані комітету, вважаються здійсненими на користь бенефіціара, але з дотриманням правил документації та звітності. Такий режим забезпечує більшу податкову передбачуваність, проте супроводжується формальностями та обмеженнями способу збору (переважно готівка або натуральна форма в публічних місцях).
Інтернет-збірки найчастіше не підпадають під цей закон, оскільки не відбуваються «у публічному місці до скриньки». Їх оподаткування залежить виключно від цивільно-правової кваліфікації внесків. Відсутність формального повідомлення не означає свавілля — податкові норми щодо пожертв і доходів все одно діють.
На практиці багато людей обирають інтернет-збірки через швидкість і великий охоплення. Це вимагає ретельнішого документування — скріншоти закликів, історія платежів, листування з платформою стають ключовими доказами під час перевірки.
Найпоширеніші помилки в проведенні зборів, які привертають увагу податкової
Відсутність систематичного обліку дарувальників і підтверджень внесків. Без іменних списків або роздруківок переказів важко довести, що внески мали характер пожертв. Органи можуть тоді оскаржити всю суму як недокументований дохід.
Змішування коштів зі збору з приватними фінансами на одному рахунку. Така практика ускладнює виокремлення, які внески стосуються збору, а які — ні. Під час перевірки це може призвести до визнання всіх надходжень доходом бенефіціара.
Обіцянка будь-яких зустрічних послуг або «нагород» для дарувальників. Навіть символічні подяки у формі товарів чи послуг можуть перетворити внесок на дохід від господарської діяльності або іншої платної послуги.
Ігнорування запитів податкових органів щодо надання пояснень або документів. Відсутність своєчасної реакції часто призводить до рішення на шкоду платнику податків і нарахування відсотків.
Проведення збору без чітко визначеної та задокументованої мети. Коли заклик надто загальний або змінюється в процесі, органи можуть сумніватися в намірах дарувальників і кваліфікувати кошти інакше, ніж як пожертву.
Практичні кроки, коли податкові органи оскаржують статус ваших внесків
Отримання запиту або повідомлення про перевірку не означає автоматичної поразки. Першим кроком має стати ретельний аналіз: чи проводився збір через платформу з процедурами верифікації, чи безпосередньо на приватний рахунок. У другому випадку важливо зібрати всю доступну документацію — історію переказів, скріншоти з описом збору, повідомлення від дарувальників, листування з банком чи платформою.
Варто підготувати письмові пояснення, які підкреслюють публічний характер заклику, відсутність зустрічних послуг та намір дарувальників. Якщо збір перевищив значні суми, допоможе зведення внесків за дарувальниками (навіть з обмеженими даними) та доведення, що сума від жодного окремого дарувальника не перевищила вільного ліміту.
Якщо органи наполягають на відсутності статусу пожертви, можна подати апеляцію або скаргу до адміністративного суду. Судова практика в цій сфері ще не є усталеною, а експерти вказують на потенційну суперечність позиції податкової зі визначенням пожертви в Цивільному кодексі.
Коли самостійного розрахунку достатньо, а коли потрібна допомога податкового консультанта
При невеликих зборах, де переважають внески нижче 200–300 злотих від багатьох різних осіб, сума від жодного дарувальника не наближається до ліміту 5 733 злотих, а всі перекази задокументовані — самостійний моніторинг лімітів і зберігання доказів зазвичай вистачає. Приватна особа може вести простий реєстр внесків і за потреби подати декларацію SD-3 лише щодо надлишку.
Допомога спеціаліста стає рекомендованою в кількох випадках: коли збір перевищує кілька десятків тисяч злотих, переважають анонімні або слабко ідентифіковані внески, бенефіціар уже отримав запит від податкової чи планує проводити збір циклічно або в більшому масштабі. Консультант допоможе оцінити ризик перекваліфікації, підготувати стратегію документування та за потреби представляти інтереси в податковому провадженні.
Громадські організації та особи, які діють від їхнього імені, варто проконсультуватися вже на етапі планування збору, особливо якщо планують використовувати звільнення від ЦО чи видавати довідки дарувальникам для відрахувань у ПДФО.
Зміни в підході органів у 2026 році та їхній вплив на майбутнє благодійних зборів
У 2026 році спостерігається чітке загострення позиції частини податкових органів щодо анонімних внесків в інтернет-зборах. Індивідуальні інтерпретації вказують, що відсутність можливості точної ідентифікації дарувальника може вирішувати питання про відсутність статусу пожертви. Водночас краудфандингові платформи та благодійні фонди адаптують процедури — вводять додаткові поля верифікації або просувають платежі з даними, що дозволяють ідентифікацію.
Для бенефіціарів це означає необхідність свідомого вибору каналу збору. Повністю анонімні збірки на приватні рахунки стають варіантом із вищим ризиком, тоді як збірки через перевірені організації забезпечують кращий податковий захист. У довгостроковій перспективі цей тренд може спонукати благодійний сектор розвивати рішення, які поєднують захист приватності дарувальників із вимогами податкової документації.
Особи та організації, що планують збори, мають постійно стежити за змінами в інтерпретаціях і впроваджувати мінімальні стандарти документування вже на етапі запуску акції. Це дозволить зберегти гнучкість і швидкість інтернет-зборів, водночас обмеживши податковий ризик до прийнятного рівня.
