Відносини між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом пройшли за останні півтора року надзвичайну еволюцію. Від гострого зіткнення в лютому 2025 року, яке потрясло дипломатичні кола по всьому світу, до теплої зустрічі в липні 2026 року на саміті НАТО в Анкарі, де Трамп публічно похвалив Зеленського та оголосив проривне рішення про ліцензію на виробництво ракет Patriot в Україні або з українською участю. Ці зміни не є результатом примхи, а наслідком накопичення подій на полі бою, дипломатичного тиску союзників та реалістичної оцінки ситуації обома сторонами.
Ключовим поворотним моментом стала не лише особиста хімія лідерів, а насамперед мінлива воєнна реальність та прагматичні інтереси безпеки. У 2026 році відносини між Зеленським і Трампом перестали бути лише темою медійних спекуляцій – вони стали реальним чинником, що впливає на оборонні можливості України, темпи допомоги та шанси на будь-яке порозуміння з Росією. Для новачків це історія про двох політиків, які навчилися спілкуватися. Для просунутих аналітиків – кейс-стаді, як особисті напруження можуть поступитися стратегічним розрахункам в умовах затяжного конфлікту.
Бурхливий початок другої каденції та зіткнення в Овальному кабінеті
Історія відносин Зеленського з Трампом сягає ще першої каденції американського президента. Вже 2019 року знаменита телефонна розмова, під час якої Трамп порушив питання розслідування щодо сім’ї Байденів, призвела до першого імпічменту. Незважаючи на це, Трамп тоді затвердив постачання летальної зброї, зокрема ракет Javelin. Після президентських виборів 2024 року Зеленський як один із перших світових лідерів привітав Трампа з перемогою, розраховуючи на продовження підтримки.
2025 рік приніс, однак, драматичний поворот. 28 лютого в Овальному кабінеті відбулася зустріч, яка мала стосуватися, зокрема, рамкової угоди про спільну експлуатацію українських мінеральних ресурсів – елемента ширшої мирної програми Трампа. Замість підписання документів розмова швидко переросла в гострий обмін думками. Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватили Зеленського в браку вдячності за американську допомогу, надмірній недовірі до Путіна та відсутності готовності до укладення угоди. Пролунали гучні слова про «гру з Третьою світовою війною» та пропозиція, що Україна мусить вибрати між угодою та самостійною боротьбою.
Зеленський відкидав аргументи, наголошуючи, що Путін вже неодноразово порушував попередні домовленості. Зустріч перервали, прес-конференцію скасували, а український президент залишив Білий дім без підписаної угоди. Трамп пізніше написав у Truth Social, що Зеленський «проявив неповагу до Сполучених Штатів в їхньому улюбленому Овальному кабінеті» і може повернутися, «коли буде готовий до миру». Невдовзі після цього відбулася тимчасова пауза в частині постачань військової допомоги.
Ця подія стала символом напружень, але водночас точкою відліку для пізнішої відбудови контактів. Вона показала, наскільки тоді відрізнялися очікування: Трамп бачив швидке завершення війни через тиск на обидві сторони, Зеленський – потребу сильної стартової позиції України перед будь-якими переговорами.
Відбудова довіри через кулуарну дипломатію та мінливу ситуацію на фронті
Відбудова відносин не відбулася за один день. Ключову роль відіграли приватні розмови та посередництво європейських союзників – насамперед Емманюеля Макрона та Кіра Стармера. Вже в квітні 2025 року під час візиту до Ватикану Зеленський і Трамп провели довшу, більш відкриту розмову без широкого кола радників. Наступні зустрічі на полях самітів G7 та НАТО демонстрували поступове потепління тону.
Паралельно змінювалася оцінка ситуації американською адміністрацією. Українські удари великої дальності по цілях у глибині Росії, тиск на російську енергетичну інфраструктуру та збереження бойової спроможності попри обмежені ресурси змусили частину радників Трампа почати сприймати Зеленського як лідера, який «перемагає» в стратегічному сенсі – не обов’язково через спектакулярні перемоги, а через здатність продовжувати опір і завдавати витрат агресору. Сам Трамп почав публічно відзначати, що Путін не демонструє достатньої гнучкості в переговорах.
У червні 2026 року під час саміту G7 в Евіані Зеленський отримав сигнал, що може діяти «більш рішуче». У липні відбулася тепла телефонна розмова з нагоди 250-ї річниці незалежності США – Зеленський подякував за попередню підтримку (від Javelin до Patriot) та наголосив, що американська рішучість буде ключовою для завершення війни. Обидва лідери домовилися про продовження розмов на саміті НАТО.
Кульмінація в Анкарі: похвала, ліцензія на Patriot і новий початок
8 липня 2026 року на полях саміту НАТО в Анкарі відбулася зустріч, яка чітко контрастувала з лютим 2025-го. Трамп тепло привітав Зеленського, публічно заявивши: «Ми створили справді хороші стосунки! Важко в це повірити, правда? Від Овального кабінету до сьогодні». Похвалив українського президента за ефективність і мужність, а Україну за те, що «перемагає». Також анонсував готовність до візиту в Україну «у відповідний момент».
Найважливішим рішенням стало оголошення ліцензії для України на виробництво перехоплюючих ракет Patriot. Трамп сказав прямо: «Ми дамо вам ліцензію на створення Patriot, це досить круто. Таким чином ви не зможете скаржитися, що ми не даємо їх достатньо. Я сказав: робіть їх самі». При цьому наголосив, що Patriot — це оборонна зброя, яку він особливо цінує.
Для України, яка стикається з хронічним дефіцитом ракет до систем Patriot (ключових для боротьби з російськими балістичними ракетами та дронами), це була потенційно проривна інформація. Виробництво на власній території або в співпраці з європейськими партнерами означало довгострокове підвищення оборонної незалежності та зменшення навантаження на американські запаси. Хоча реалізація ліцензії вимагає часу та координації з виробником (Lockheed Martin), сам факт рішення сигналізував про стратегічну зміну підходу Вашингтона.
Зеленський після зустрічі наголосив на вдячності за тиск на посилення української протиповітряної оборони та продовження обговорення ідей, що наближають мир. Обидва лідери також говорили про можливість прямої зустрічі Зеленського з Путіним – Трамп висловлював надію на такий розвиток подій.
Міфи проти фактів: що насправді ховається за наративом про Зеленського і Трампа
Навколо відносин Зеленського з Трампом наросло багато спрощень і міфів, які ускладнюють розуміння реальної картини. Ось найпоширеніші з них:
- Міф: Трамп завжди був і залишається противником допомоги Україні. Насправді в першій каденції Трамп затвердив постачання Javelin, а в другій – попри початкові напруження – поступово відновлював і розширював підтримку, зокрема через нові механізми, як ліцензія на Patriot. Зміна стала результатом оцінки, що Путін не готовий до компромісу, а Україна демонструє рішучість.
- Міф: Зеленський невдячний і постійно конфліктує з Трампом. Після зіткнення 2025 року український президент послідовно шукав шляхи перезавантаження – через приватні розмови, дипломатичні жести та підкреслення значення американської підтримки. Потепління відносин 2026 року показало, що обидві сторони змогли перейти понад особистими образами.
- Міф: США повністю покинули Україну заради «угод» з Росією. Реальність складніша – Трамп з початку прагнув швидкого завершення війни, але подальші рішення (включаючи ліцензію на Patriot) демонструють, що це не означає відмову від зміцнення позиції України. Тиск на Росію та підтримка України не є взаємовиключними в сучасній стратегії.
- Міф: Особисті стосунки лідерів вирішують усе. Хоча хімія між Трампом і Зеленським має значення, ключовими є жорсткі інтереси: витрати війни для Росії, можливості оборонної промисловості США та Європи, а також геополітична рівновага на східному фланзі НАТО.
- Міф: Війна закінчиться швидко, незалежно від відносин Зеленського і Трампа. Як Трамп, так і Зеленський підкреслюють потребу в порозумінні, але розходяться щодо стартових умов. Без посилення української оборони та тиску на Москву будь-які переговори залишаються складними.
Ці спрощення найчастіше з’являються в соціальних мережах і політичних коментарях, де емоції заступають аналіз фактів із багатьох джерел одночасно.
Вплив відносин на військову допомогу, дипломатію та перспективи для різних груп аудиторії
Для новачків-читачів найважливішим є розуміння простого факту: відносини між Зеленським і Трампом безпосередньо впливають на те, скільки та якої допомоги отримує Україна, а також на те, наскільки швидко можуть розпочатися мирні переговори. Ліцензія на Patriot — це не лише символ, а потенційне довгострокове рішення проблеми дефіциту оборонних боєприпасів, яка протягом місяців була одним із найсерйозніших обмежень української армії.
Для просунутих аналітиків і осіб, що приймають рішення, значення є ширшим. По-перше, виробництво Patriot (або їх компонентів) в Європі або в співпраці з Україною зменшує залежність від американських запасів, які потрібні також в інших регіонах. По-друге, це рішення зміцнює українську оборонну промисловість і сигналізує Росії, що Захід не збирається дозволити виснаження української протиповітряної оборони. По-третє, відкриває шлях до більш збалансованої моделі допомоги – не лише дарунки, а інвестиції в виробничі потужності союзника.
На практиці це також означає більшу роль Європи (зокрема Польщі як ключового логістичного хабу та союзника) в координації підтримки. Польща, розташована на східному фланзі НАТО, має прямий інтерес у стабілізації ситуації та професіоналізації українських збройних сил. Відносини між Зеленським і Трампом у 2026 році показують, що навіть за мінливих настроїв у Вашингтоні можливе збереження та посилення допомоги за умови реалістичної оцінки поля бою та готовності до компромісів.
Спостерігачі звертають увагу на ще один аспект: Трамп неодноразово давав зрозуміти, що віддає перевагу оборонній зброї. Ліцензія на Patriot ідеально вписується в цю перевагу, одночасно відповідаючи на найбільш нагальну потребу України – захист міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення від російських ракетних атак.
Найчастіші запитання про відносини Зеленського і Трампа
Чи Трамп покинув Україну після зіткнення в Овальному кабінеті 2025 року? Ні. Після початкової паузи в допомозі та гострої риторики відносини поступово потеплішали завдяки приватним контактам і європейській дипломатії. У 2026 році Трамп публічно хвалить Зеленського та ухвалює рішення, що зміцнюють українську оборону.
Що саме означає ліцензія на виробництво Patriot для України? Це дозвіл на виготовлення перехоплюючих ракет системи Patriot (ймовірно, у співпраці з американським виробником та європейськими партнерами). Це дає Україні перспективу більшої незалежності від постачань зі США, хоча повне розгортання виробництва займе час. У короткостроковій перспективі ключовими залишаються прямі поставки та спільні закупівлі.
Як відносини Зеленського з Трампом впливають на шанси завершення війни? Покращення відносин збільшує шанси на скоординований дипломатичний тиск на Росію та можливі переговори. Трамп відкрито говорить про потребу зустрічі Зеленського з Путіним. Водночас Україна наголошує, що будь-яка угода має враховувати її безпеку та позицію на полі бою.
Чи Польща та Європа повинні боятися змін у політиці США щодо України? Зміни є фактом – Трамп віддає перевагу моделі, в якій Європа бере більшу фінансову та виробничу відповідальність. Водночас рішення на кшталт ліцензії на Patriot показують, що підтримка України залишається елементом американської стратегії. Для Польщі це означає потребу ще тіснішої координації з США та союзниками, а також інвестиції у власні оборонні спроможності.
Відносини між Зеленським і Трампом у середині 2026 року демонструють, що навіть найнапруженіші моменти в дипломатії можуть призводити до прагматичних рішень, коли обидві сторони бачать спільний інтерес у стабілізації ситуації. Наступні тижні та місяці дадуть відповіді на питання, чи ліцензія на Patriot і потепління тону перекладуться на реальне посилення української оборони та прогрес у мирних переговорах.
