Пожежі в Хорватії — це явище, глибоко вкорінене в специфіці середземноморського ландшафту, де спекотні сухі літа поєднуються з легкозаймистими сосновими лісами та заростями макії. У 2025 році драматична пожежа біля Оміша в Далмації спалила близько 290–300 гектарів, знищила понад десяток будинків і змусила евакуювати як місцевих жителів, так і туристів — зокрема поляків, які розповідали про раптове пробудження серед диму та попелу. Це не виняток, а частина ширшої закономірності: зміна клімату подовжує сезон небезпеки, а людська діяльність спричиняє переважну більшість займань.
В останні роки спостерігається помітне зростання спаленої площі в окремі сезони через поєднання екстремальної спеки, посухи та сильних вітрів. Хорватські пожежні служби — професійні вогнеборці, численні добровольці та повітряний флот — ефективно приборкують більшість інцидентів. Однак кожна масштабніша пожежа нагадує, наскільки крихкою може бути краса адріатичного узбережжя. Стаття розповідає про механізми виникнення пожеж, їхні реальні наслідки та конкретні дії, які допомагають туристам і місцевим мінімізувати ризики.
Найновіші пожежі в Хорватії — драматичні події 2025 і 2026 року
21 червня 2025 року близько 7-ї години ранку в місцевості Пісак на схід від Оміша спалахнула пожежа, яка швидко поширилася на Марушичі та Мимице. Вогонь, найімовірніше спричинений людиною, охопив території по обидва боки Ядранської магістралі. Сильний вітер штовхав полум’я в бік забудови, а густий дим і осідаючий попіл створили драматичну картину. Вогнеборці повідомили про знищення щонайменше 12 будинків, пошкодження автомобілів та однієї з найбільших оливкових олійень у Марушичах. Евакуювали жителів і туристів — частину морським шляхом за підтримки флоту. Одного пожежника обпекло обличчя. У операції брали участь близько 160–200 вогнеборців, 16 машин і чотири гелікоптери; повне приборкання тривало кілька днів.
Польські туристи описували хаос: «Наш знайомий почав нас будити. Там горіло над нами. Ми швидко зібрали валізи й почали тікати. Попіл уже сипався на нас, не було чим дихати». Дорогу D8 між Омішем і Макарською тимчасово закрили, а в Мимицях виникли перебої з електропостачанням. Служби наголосили, що в попередні дні в околицях траплялися менші пожежі, які також, найімовірніше, були підпалами.
У 2026 році ситуація повторилася на острові Чіово. Після грози з блискавками над регіоном Спліта спалахнула лісова пожежа біля села Жедно. Сильний вітер швидко поширив вогонь у бік забудови, створивши критичну ситуацію. Вогнеборці боролися зі стихією за підтримки пожежних літаків, а місцеві медіа показували густі клуби диму, видимі здалеку. Подібні інциденти, спричинені блискавками, зафіксували також у районі Вргорця та Трогіра. Ці події демонструють, що загроза не обмежується одним періодом — вона виникає як у розпал літа, так і після грозових фронтів.
Чому в Хорватії горять ліси? Складні природні та людські причини
Південна Далмація та адріатичні острови належать до зон із найвищим пожежним ризиком у Хорватії. Тут переважають ліси алеппської сосни (Pinus halepensis) та густі зарості макії — рослинність, багата на смоли та ефірні олії, які в спеку та посуху стають ідеальним паливом. Соснові голки, що вкривають землю, утворюють легкозаймистий шар, а крони дерев сприяють швидкому поширенню вогню у формі верхових пожеж.
Зміна клімату посилює проблему. Зростання середніх температур, частіші хвилі спеки та подовження періоду посухи призводять до того, що показники пожежної небезпеки (такі як Fire Weather Index) досягають екстремальних значень раніше і тримаються довше. Південна частина адріатичного узбережжя демонструє найсильніші тенденції зростання в цьому аспекті. Сильні вітри — як місцева бура, так і юго — діють як ковальські міхи, штовхаючи вогонь крутими карстовими схилами зі швидкістю, яку важко контролювати.
Найважливішим залишається людський фактор. За даними численних аналізів хорватських служб, аж 90% пожеж виникає через дії або недбалість людей: недопалки сигарет, викинуті з автомобілів, незаконне грилювання, багаття чи навмисні підпали. У районі Оміша 2025 року поліція розслідувала серію підозрілих займань. Туризм, хоч і приносить користь, збільшує тиск — більша кількість людей на вузьких дорогах і поблизу лісів підвищує ризик випадкового займання.
Наслідки пожеж — від випаленої землі до впливу на повсякденне життя
Пожежа залишає по собі не лише обвуглені стовбури. У тонких середземноморських ґрунтах відбувається прискорена ерозія, а відновлення екосистеми триває роками. Соснові ліси відростають повільно, а на їхньому місці часто з’являється більш стійка, але менш різноманітна рослинність. Токсичні речовини, що вивільняються під час горіння, погіршують якість повітря на багато кілометрів, особливо впливаючи на людей із проблемами дихання.
Економічно удар відчувається в сільському господарстві — знищені оливкові гаї чи виноградники означають втрати для сімейних господарств, які будували їх десятиліттями. Туризм, ключова галузь хорватської економіки, відчуває опосередковані наслідки: закриті ділянки доріг, евакуації з готелів і негативні медіа-повідомлення можуть відлякувати частину гостей, хоча більшість інцидентів залишаються локальними й швидко приборкуються.
Соціально пожежі викликають суміш страху та солідарності. Жителі Далмації з покоління в покоління знають стихію й реагують негайно — допомагають вогнеборцям, надають техніку, евакуюють сусідів. Туристи часто згадують хаос, але також оперативність служб і доброзичливість місцевих людей. У 2025 році поляки хвалили швидку реакцію хорватського флоту під час морської евакуації.
Система захисту від пожеж у Хорватії — добровольці, літаки та європейська співпраця
Хорватія має один із найкраще підготовлених пожежних флотів у регіоні. До складу повітряних сил пожежної охорони входять чотири літаки Canadair CL-415 та шість Air Tractor AT-802, готові до дій уже ранньою весною. Ці літаки здатні за короткий час скинути величезні об’єми води чи вогнегасної речовини, ефективно придушуючи вогонь у важкодоступних гірських районах.
Ключову роль відіграють добровільні пожежні команди — сотні підрозділів, розкиданих по селах і островах. Їхні члени знають місцевість як свої п’ять пальців і часто першими прибувають на місце. У масштабних операціях їх підтримують професійні пожежники жупаній та гелікоптери. Хорватія активно бере участь у механізмі rescEU ЄС, завдяки чому в разі потреби може розраховувати на додаткові літаки з інших країн.
Профілактичні заходи включають супутниковий моніторинг, патрулювання, суворі заборони на використання відкритого вогню в лісах з червня по вересень та освітні кампанії. На практиці виконання буває складним на великих туристичних територіях.
Пожежі в Хорватії та туризм — практичні поради для українців
Більшість українських туристів повертаються з Хорватії з чудовими спогадами, а серйозні пожежі залишаються поодинокими інцидентами. Варто, проте, знати правила, які підвищують безпеку. Посольство України в Загребі регулярно видає повідомлення з нагадуванням про заборону грилювання та розведення вогнищ, а також про необхідність негайно виконувати вказівки служб.
Найбільш вразливі регіони — центральна та південна Далмація (околиці Спліта, Оміша, Макарської, Дубровника) та деякі острови — Чіово, Хвар чи Брач. Пік загрози припадає на липень і серпень, коли температура перевищує 35°C, а вологість падає до мінімуму. Сильний вітер може переносити іскри на сотні метрів.
Що робити, коли виникне загроза пожежі
- Слідкуйте за місцевими повідомленнями пожежної охорони, погодними застосунками з попередженнями та сайтом Посольства України.
- У разі евакуації не вагайтеся — візьміть документи, ліки та телефон, решту залиште. Служби знають, що роблять.
- Не в’їжджайте автомобілем у зону диму — видимість падає катастрофічно, а дороги можуть бути заблоковані.
- Якщо ви в будинку чи апартаментах, зачиніть вікна й двері, мокрими рушниками ущільніть щілини. Уникайте кондиціонера, який може затягувати дим.
- Повідомляйте про помічений дим або вогонь за місцевим номером екстреної допомоги (112 або 193).
На практиці хорватські служби дуже оперативно інформують туристів — повідомлення з’являються в соціальних мережах, а поліція блокує небезпечні ділянки доріг завчасно.
Підсумовуючи актуальну картину загрози
Пожежі в Хорватії залишаються реальним, але керованим ризиком. Завдяки досвіду вогнеборців, сучасному повітряному флоту та залученості спільноти більшість інцидентів закінчується відносно швидко. Туристи, які дотримуються заборон і стежать за повідомленнями, можуть повною мірою насолоджуватися чарами Далмації та островів. Водночас зростаюча обізнаність зі зміною клімату спонукає владу до подальших інвестицій у профілактику та адаптацію — від створення протипожежних смуг до просування менш займистих видів рослин у нових насадженнях.
Стихія над Адріатикою вчить покори перед природою, але також демонструє силу людської організації та солідарності. Для кожного, хто планує відпочинок у цьому регіоні, базові знання про механізми пожеж стають не стільки лякаючим фактором, скільки інструментом відповідальної подорожі.
