Так, судовий виконавець має право стягнути частину допомоги по тимчасовій непрацездатності, яку виплачує ZUS або платник внесків. Однак польське законодавство встановлює чіткі процентні та сумові обмеження, які захищають мінімум коштів, необхідних для повсякденного життя під час хвороби. Стягнення не може позбавити людину коштів на базові потреби — це фундаментальний принцип балансу між правами кредиторів та захистом особи, яка опинилася в складній ситуації зі здоров’ям і фінансами.
Механізм стягнення базується на положеннях закону про пенсії та ренти з Фонду соціального страхування (ст. 139–144), на які посилаються як Цивільний процесуальний кодекс, так і закон про грошові виплати з соціального страхування в разі хвороби та материнства. Допомогу по тимчасовій непрацездатності розглядають аналогічно до пенсій чи рент — це не заробітна плата за працю, тому до неї не застосовують ліміти з Кодексу праці, а м’якші, хоча й цілком реальні правила утримань. У 2026 році суми, вільні від стягнення та утримань, було проіндексовано, і вони становлять відповідно 1401,57 зл для неаліментарних боргів та 849,42 зл для аліментів.
Ці межі призводять до того, що в багатьох випадках — особливо за нижчих виплат або коротких періодів непрацездатності — судовий виконавець практично нічого не забере або дуже мало. Водночас кредитор не втрачає повністю можливості повернути кошти. Це рішення, яке вже багато років викликає емоції як у боржників, так і в осіб, які відстоюють свої права.
Правові підстави — звідки випливає можливість стягнення
Допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують із Фонду соціального страхування, і вона має характер короткострокової виплати. Саме тому до її стягнення застосовують ті самі правила, що й до пенсій та рент — це підтверджує як судова практика, так і офіційні позиції відомства. Судовий виконавець не може просто «увійти» на рахунок ZUS і забрати всю суму. Він повинен мати виконавчий документ, а платник (ZUS або роботодавець) здійснює утримання за суворими правилами.
Ключовим є ст. 140 пенсійного закону, який визначає максимальні процентні ліміти утримань, а також ст. 141, що вводить суми, вільні від стягнення. Ці суми індексують щороку та оприлюднюють у повідомленні Голови ZUS — у 2026 році вони діють із 1 березня до кінця лютого 2027 незалежно від того, за який місяць виплачують допомогу.
Варто пам’ятати ще про одну важливу деталь: якщо виконавчий документ стосується виключно заробітної плати, роботодавець не повинен передавати судовому виконавцю допомогу по тимчасовій непрацездатності. Для стягнення цієї виплати потрібне чітке спрямування стягнення саме на неї або загальний виконавчий документ, що охоплює вимоги із соціального страхування.
Скільки саме може забрати судовий виконавець у 2026 році — ліміти та суми, вільні від стягнення
На практиці діють два види обмежень, які працюють паралельно. Спочатку розраховують максимальний відсоток, який можна утримати, а потім перевіряють, чи після утримання залишається щонайменше сума, вільна від стягнення.
| Вид заборгованості | Максимальний % утримання | Сума, вільна від утримань (2026) |
|---|---|---|
| Неаліментарні борги (кредити, позики, податкові заборгованості, штрафи тощо) | 25% допомоги | 1401,57 зл |
| Аліментарні зобов’язання (включно з виплатами з аліментного фонду) | 60% допомоги | 849,42 зл |
Суми, вільні від стягнення, розраховують пропорційно до кількості днів, за які належить допомога. Якщо ви хворієте лише частину місяця, місячну суму, вільну від стягнення, ділять на 30 і множать на кількість днів виплати.
Відсотки зазвичай розраховують від суми брутто допомоги, але фактичне утримання відбувається з суми нетто (після відрахування авансу на ПДФО та внеску на медичне страхування). Якщо після всіх відрахувань допомога впаде нижче суми, вільної від стягнення, — утримання не здійснюють або зменшують відповідно.
Приклади розрахунків — як це виглядає на практиці
Припустімо, що в березні 2026 року ви отримуєте допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 5200 зл брутто за весь місяць. Після відрахування податку та внеску на медичне страхування залишається близько 4600 зл нетто.
За неаліментарним боргом (наприклад, прострочена позика):
- Максимальне утримання 25% з 5200 зл = 1300 зл.
- Сума, вільна від стягнення: 1401,57 зл.
- Оскільки 4600 зл – 1300 зл = 3300 зл (тобто значно вище вільної суми), судовий виконавець може забрати 1300 зл. На руки залишається 3300 зл.
За аліментами:
- Максимальне утримання 60% з 5200 зл = 3120 зл.
- Сума, вільна від стягнення: 849,42 зл.
- 4600 зл – 3120 зл = 1480 зл (вище вільної суми), тому судовий виконавець забирає 3120 зл. На руки залишається 1480 зл.
Тепер приклад із нижчою допомогою — скажімо, 2100 зл брутто за весь місяць (близько 1850 зл нетто).
За неаліментарним боргом:
- 25% з 2100 зл = 525 зл.
- Після відрахування залишилося б 1850 – 525 = 1325 зл.
- Сума, вільна від стягнення, становить 1401,57 зл — тому утримання потрібно зменшити, щоб залишилося щонайменше 1401,57 зл. Судовий виконавець забере лише близько 448 зл. На руки залишиться точно вільна сума.
За такої низької допомоги та неаліментарних боргів часто не залишається нічого для стягнення або сума є символічною. Це демонструє, наскільки сильно закон захищає людей у складній ситуації зі здоров’ям.
Лікарняна оплата та допомога по тимчасовій непрацездатності — не плутайте ці поняття
Це одне з найпоширеніших джерел непорозумінь. Упродовж перших 33 днів непрацездатності (або 14 днів для осіб після 50 років) роботодавець виплачує лікарняну оплату зі своїх коштів. Її розглядають як звичайну заробітну плату, і до неї застосовують суворіші правила Кодексу праці (ліміти 50% або 3/5 залежно від виду боргу та суму, вільну від стягнення, пов’язану з мінімальною заробітною платою).
З 34-го дня (або раніше в окремих випадках) ZUS бере на себе виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності — і тоді починають діяти м’якші пенсійні правила з сумами, вільними від стягнення, які оголошує Голова ZUS. Якщо судовий виконавець має стягнення лише на заробітну плату, роботодавець не повинен передавати йому допомогу по тимчасовій непрацездатності. Потрібне окреме або ширше спрямування стягнення.
Як виглядає процес стягнення на практиці — крок за кроком
Судовий виконавець, який веде виконавче провадження, спочатку встановлює джерела доходу боржника. Він надсилає запит до ZUS або роботодавця з проханням вказати, чи і які виплати по хворобі здійснюються. Після отримання інформації він направляє платнику лист із наказом про здійснення утримань і перерахування коштів на рахунок виконавця.
Платник (ZUS або роботодавець) не перевіряє обґрунтованість боргу — просто виконує доручення відповідно до норм. Розраховує суму утримання, враховуючи як відсоток, так і вільну суму, а потім перераховує гроші судовому виконавцю. Ви отримуєте зменшену допомогу разом з інформацією про здійснене утримання.
Якщо вважаєте, що розрахунок помилковий — подаєте рекламацію безпосередньо платнику (ZUS або роботодавцю), а не судовому виконавцю. Судовий виконавець не розраховує утримання — він лише стягує.
Що ще варто знати — особливі ситуації
Особи, які ведуть господарську діяльність і сплачують добровільний внесок на хворобу, підпадають під ті самі правила — ZUS виплачує допомогу і здійснює утримання на підставі виконавчого документа.
Допомога по тимчасовій непрацездатності, що належить після припинення страхового стажу (наприклад, після розірвання трудового договору), також може бути стягнута за тими самими правилами — максимум упродовж 91 дня.
Якщо в лікарняному листку є код «C» (непрацездатність, спричинена зловживанням алкоголем), за перші 5 днів не належить ні лікарняна оплата, ні допомога — тому немає чого стягувати.
У разі збігу кількох стягнень (наприклад, аліменти + кредит) пріоритет зазвичай мають аліменти, а платник застосовує черговість, визначену в нормах.
Як захиститися від надмірного стягнення допомоги
Найважливіше — постійно контролювати, що відбувається з вашою виплатою. Після отримання першої зменшеної допомоги перевірте розрахунок — порівняйте з вільними сумами на поточний рік. Якщо щось не збігається, негайно подайте рекламацію до ZUS або роботодавця.
Варто також розглянути контакт із кредитором для укладення угоди — розстрочки боргу або часткового списання. Багато фінансових установ воліють повернути частину коштів, ніж вести тривале стягнення з невеликої допомоги.
Особи в складній ситуації можуть скористатися безоплатною правовою допомогою (наприклад, у повітових центрах допомоги сім’ї або в уповноваженого з прав споживачів). Іноді корисним виявляється споживче банкрутство, яке дозволяє розвантажити борги та захистити мінімум для існування.
Хвороба сама по собі є достатньо важким досвідом. Усвідомлення того, що закон не залишає людину повністю без засобів до існування, дає певне полегшення та простір для повернення до здоров’я. Розуміння механізмів стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності — це перший крок, щоб у цей складний час не втратити контроль над своєю фінансовою ситуацією.
