Наприкінці грудня 2025 року Головне статистичне управління зафіксувало 771,8 тис. громадян України, які працювали в Польщі. Вони становили 67,6 % усіх іноземців, активних на ринку праці. Дані Закладу соціального страхування за той самий період вказують на 857,1 тис. застрахованих українців. Різниця зумовлена різними визначеннями та охопленням реєстрів – обидві цифри, однак, показують, що українці залишаються беззаперечно найбільшою групою іноземних працівників на польському ринку.
Ці цифри не є абстракцією. Кожна з них означає конкретних людей, які щодня з’являються на логістичних складах, виробничих лініях, будівельних майданчиках і в компаніях сфери послуг. Без їхньої присутності багато галузей відчули б помітну нестачу робочих рук.
Що саме вимірюють офіційні реєстри і чому цифри відрізняються
GUS публікує експериментальні дані про осіб, які виконують роботу. Враховує працівників за трудовим договором, а також тих, хто працює за договорами доручення та подібними, якщо вони підлягають страхуванню. Не охоплює договори підряду та допомогу під час збору врожаю. Станом на 31 грудня 2025 р. загальна кількість іноземців у цій категорії становила 1 млн 141,1 тис. осіб, з яких українці становили явну більшість.
ZUS, зі свого боку, реєструє осіб, заявлених до соціального страхування. Наприкінці 2025 р. громадян України серед них було 857,1 тис. – це 66,5 % усіх застрахованих іноземців. Серед них близько 251 тис. мали статус PESEL UKR, що означає осіб, охоплених тимчасовим захистом.
Різниця між 771,8 тис. і 857,1 тис. не є помилкою. Частина людей працює на умовах, які не завжди потрапляють до статистики GUS в той самий момент, а частина веде підприємницьку діяльність або застрахована в KRUS. Дані ZUS краще відображають масштаб офіційного працевлаштування та сплачуваних внесків.
У січні 2026 р. GUS уже зафіксував 757,7 тис. українців, які виконували роботу. Незначне зниження порівняно з груднем – це сезонне явище, типове для початку року в галузях, залежних від замовлень і погоди.
Найважливіше: немає однієї «офіційної» цифри. Кожен реєстр відповідає на дещо інше запитання. Найбезпечніше говорити про діапазон 750–860 тис. осіб, офіційно активних на ринку праці на початку 2026 року.
Як змінювалася кількість з 2022 року
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р. українці вже становили значну групу на польському ринку праці – близько 600–700 тис. осіб залежно від джерела. Війна спричинила стрімкий наплив, але водночас багато чоловіків повернулися до країни. Парадоксально, але частка працевлаштованих серед нових прибулих виявилася дуже високою.
За дослідженнями Національного банку Польщі та Центру досліджень міграції Варшавського університету рівень зайнятості серед біженців з України у 2025 р. сягав 75–78 %, а серед довоєнних іммігрантів навіть 90 %. Це рівні, помітно вищі за середній показник для польського населення працездатного віку.
Зростання офіційного працевлаштування видно й у даних ZUS. У 2016 р. застрахованих українців було 194 тис. Наприкінці 2025 р. – понад учетверо більше. Паралельно зростала кількість фірм, заснованих громадянами України. У 2022–2025 роках їх зареєстровано понад 123 тис., з яких більшість – це одноосібні підприємці.
Де працюють українці – сектори та регіони
Структура зайнятості нерівномірна. Найбільше громадян України знаходять роботу в чотирьох сферах:
| Сектор | Частка серед українців (приблизна) | Характер роботи |
|---|---|---|
| Адміністративні послуги та допоміжна діяльність (зокрема агенції тимчасової зайнятості) | бл. 19–20 % | склади, комплектація, пакування |
| Промислове перероблення | бл. 19 % | виробничі лінії, монтаж |
| Будівництво | бл. 13–14 % | оздоблювальні, конструкційні роботи |
| Транспорт і складське господарство | бл. 12 % | водії, оператори навантажувачів, логістика |
Джерело даних: опрацювання GUS та Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики на основі реєстрів ZUS (стан на кінець 2024/2025).
Жінки частіше потрапляють до торгівлі, гастрономії, сфери догляду та освіти. Чоловіки домінують у будівництві, транспорті та промисловості. Серед працюючих українців частка жінок становить близько 47 % – значно більше, ніж у групі інших іноземців.
Регіонально найбільші осередки розташовані в Мазовецькому воєводстві (особливо околиці Варшави), Нижньосілезькому (Вроцлав і околиці) та Великопольському. У деяких містах, таких як Вроцлав, частка іноземців у населенні вже перевищує 15–19 %.
У нашій практиці ми стикалися з таким випадком
В одній із логістичних компаній під Познанню у 2024 р. майже 40 % персоналу складу становили громадяни України. Коли навесні 2025 р. частина людей вирішила повернутися або виїхати до Німеччини, компанія опинилася перед реальною загрозою затримок у виконанні замовлень. Рішенням стало не лише підвищення ставок, а й запровадження гнучких графіків і мовних тренінгів. Через шість місяців плинність кадрів знизилася, а продуктивність повернулася до норми. Цей приклад показує, що стабільність працевлаштування українців сьогодні залежить не лише від розміру зарплати, а й від якості відносин і можливостей розвитку.
Подібні історії повторюються в будівництві та промисловому переробленні. Роботодавці, які ставляться до українських працівників виключно як до «дешевої робочої сили», швидко втрачають людей. Ті, хто інвестує в комунікацію та чіткі правила, утримують їх довше.
Поширені помилки в інтерпретації даних
Багато хто плутає кількість осіб, які перебувають у Польщі, з кількістю працюючих. Наприкінці 2025 р. у країні перебувало, за оцінками GUS, близько 1,68 млн громадян України. З цієї групи активні на ринку праці становили менше половини – решта це діти, особи, які доглядають за родиною, пенсіонери та ті, хто ще не вийшов на ринок праці.
Наступна помилка – ототожнення всіх українців з біженцями. Значна частина працюючих приїхала ще до 2022 р. і має стабільний статус перебування. Їхнє становище на ринку праці зазвичай краще – вищі заробітки, більші шанси на підвищення та рідше робота нижче кваліфікації.
Третій міф стосується «витіснення» поляків з ринку. Дослідження показують, що українці заповнюють прогалини в професіях, у яких поляки не хочуть або не можуть працювати. У багатьох повітах безробіття серед громадян Польщі залишається низьким саме завдяки заповненню кадрової нестачі.
- Не додавайте кількість осіб, які перебувають, до кількості працюючих – це різні сукупності.
- Не припускайте, що кожен українець – біженець: структура різноманітна.
- Не порівнюйте сирі цифри без урахування методології GUS і ZUS.
Найчастіші запитання
Чи продовжує зростати кількість українців у Польщі?
У 2025 р. кількість офіційно працюючих зростала, хоч і повільніше, ніж у перші роки після 2022. У січні 2026 р. зафіксовано сезонне зниження. Довгостроковий тренд залежить від ситуації в Україні та конкуренції з боку інших країн ЄС.
Скільки заробляють українці порівняно з поляками?
У багатьох фізичних і складських професіях ставки вже дуже близькі. В IT, міжнародних перевезеннях і спеціалізованих будівельних роботах різниці бувають мінімальними. Водночас частина людей досі працює нижче кваліфікації, що знижує середні показники.
Чи сплачують українці внески та податки?
Так. Понад 850 тис. осіб, заявлених до ZUS, генерують реальні надходження до системи. Водночас зростає кількість українських фірм, які сплачують податки на доходи та ПДВ.
Чи зміниться статус PESEL UKR після 2026 р.?
Норми про тимчасовий захист регулярно продовжують. Водночас зростає кількість осіб, які переходять на стандартні дозволи на перебування та роботу. Зміни в законодавстві не означають автоматичного відтоку працівників.
Чекліст – як читати дані про українців на ринку праці
- Перевірте дату та джерело (GUS чи ZUS).
- Розрізняйте «тих, хто виконує роботу» від «застрахованих».
- Враховуйте різницю між біженцями та довоєнними іммігрантами.
- Порівнюйте відсоткову частку, а не лише абсолютні цифри.
- Дивіться на сектори та регіони – загальнонаціональна картина може вводити в оману.
- Пам’ятайте про сезонність – січень і липень/серпень суттєво відрізняються.
Регіональна специфіка та що може змінитися найближчими роками
У західних і центральних воєводствах українці вже становлять вагому частину місцевих ринків праці. У деяких прикордонних повітах і агломераціях їхня частка серед працівників перевищує 10–15 %. Східні регіони приваблюють менше людей, бо конкурують із ближчими локаціями з українського боку.
Перспективи на 2026–2027 роки залежать від трьох чинників: темпів відбудови України, міграційної політики Німеччини та інших країн ЄС, а також здатності польських компаній пропонувати стабільні умови. Дедалі більше українців декларують бажання залишитися надовго, особливо якщо мають тут дітей у школах і стабільну роботу.
Для роботодавців це означає необхідність перейти від мислення «тимчасовий працівник» до побудови реальних кар’єрних шляхів. Для самих українців – шанс на професійне зростання та кращу інтеграцію. Для польської економіки – збереження темпів зростання в галузях, які без іноземної робочої сили не змогли б задовольнити попит.
Цифри GUS і ZUS – лише відправна точка. За кожною з них стоять конкретні історії людей, які щодня заповнюють прогалини на польському ринку праці.
