Джоанна Копчинська належить до тієї категорії державних службовців, чиї компетенції значно перевищують стандартну адміністративну кар’єру. Докторка юридичних наук, яка спеціалізується на інструментах ЄС із захисту вод, багаторічна учасниця міжнародних комісій і фахівчиня з безпосереднім досвідом управління гідротехнічною інфраструктурою — у січні 2024 року вона очолила Державне водне господарство «Води Польські». Її каденція на посаді тривала менше ніж півтора року і припала на період серйозних випробувань, пов’язаних із повінню у вересні 2024 року та подальшими кадровими змінами.
За цей час Копчинська не лише координувала роботу установи, яка налічує понад шість тисяч працівників і відповідає за річки, водойми, дамби та захист від посухи, а й публічно звертала увагу на системні проблеми — прогалини в комунікації між енергетичним і водним секторами, недостатнє утримання частини гідротехнічних об’єктів та відсутність резервних систем кризового зв’язку. Її голос, підкріплений десятиліттями роботи в міністерствах, науково-дослідних інститутах і міжнародних органах, надав дискусії про стан польських вод експертного й конкретного виміру.
Кар’єра Копчинської ілюструє, як глибоке знання європейського екологічного права — зокрема механізмів обмеження викидів біогенних речовин — може перетворюватися на практичні рішення щодо безпеки населення та стану водних екосистем Польщі. Водночас її звільнення у липні 2025 року тим самим міністром, який раніше її призначив, яскраво продемонструвало крихкість інституційної стабільності в такій чутливій сфері, як водне господарство.
Освіта та академічна підготовка до водних викликів
Освітній шлях Джоанни Копчинської поєднував класичний польський ліцей із міжнародним виміром уже на етапі навчання. Вона закінчила XXXIV загальноосвітній ліцей імені Мігеля де Сервантеса у Варшаві з двомовними класами, що стало міцною основою для вільного володіння іноземними мовами. Згодом вивчала угорську філологію в Університеті Лоранда Етвеша в Будапешті, здобувши ступінь магістра, а також навчалася в Національній школі публічної адміністрації у Варшаві — одному з найвибагливіших закладів, що готує кадри для вищої державної служби.
Вершиною її наукового розвитку став захист докторської дисертації в листопаді 2023 року в Гданському університеті. Тема дисертації: «Правові інструменти реалізації директив ЄС щодо обмеження надходження біогенних речовин у водне середовище». Науковими керівниками були професори Анджей Поваловський та Марек Громець, а рецензентами — визнані фахівці з екологічного права. Робота не залишилася суто теоретичною — вона безпосередньо стосувалася однієї з найгостріших проблем сучасного водного господарства Польщі та Європейського Союзу загалом.
Біогенні речовини, насамперед азот і фосфор, потрапляють у водойми переважно із сільського господарства (добрива), комунальних і промислових стоків. Їхній надлишок спричиняє евтрофікацію: масове цвітіння водоростей і ціанобактерій, подальше їх відмирання та виснаження кисню. Утворюються так звані мертві зони, де біологічне життя зникає. Для Польщі наслідки особливо відчутні — Вісла та Одра виносять значні обсяги біогенів у Балтійське море, один із найвразливіших басейнів світу. Це призводить до втрат у рибальстві, знижує туристичну привабливість узбережжя та потребує дорогих відновлювальних заходів. Директиви ЄС — Рамкова директива про воду, нітратна директива та директива щодо очищення комунальних стічних вод — встановлюють для країн-членів чіткі цілі щодо зменшення навантаження. Дисертація Копчинської аналізувала доступні правові інструменти: системи інтегрованих дозволів, плату за скидання забруднень, вимоги до найкращих доступних технологій та механізми планування в межах річкових басейнів. Ці знання згодом стали надзвичайно корисними в щоденному управлінні установою, яка впроваджує ці норми на практиці.
Міжнародний та міністерський досвід у сфері захисту вод
Професійна кар’єра Джоанни Копчинської розпочалася 2004 року в комунальному секторі. Однак невдовзі вона перейшла на центральний і міжнародний рівень, де розвивала компетенції в переговорах щодо фінансування ЄС та формуванні водної політики. Вона брала участь в операційних програмах «Інфраструктура та середовище» на періоди 2007–2013 та 2014–2020 років, а також у програмі LIFE. Як експертка з водного господарства співпрацювала з Європейською комісією, що вимагало як досконалого знання нормативів, так і вміння представляти польську позицію в Брюсселі.
Ключовими для її профілю стали дві міжнародні посади голови делегації. Як голова Польської делегації в Комісії з охорони морського середовища Балтійського моря (HELCOM) вона представляла Польщу в роботі над зменшенням забруднення Балтійського моря. HELCOM, створена на підставі Гельсінської конвенції, визначає екологічні цілі для всього регіону, зокрема ліміти навантаження біогенними речовинами з суходолу. Польща, маючи найбільшу частку в басейні Балтійського моря серед прибалтійських країн, відіграє в цих рішеннях ключову роль. Копчинській доводилося узгоджувати інтереси сільського господарства, промисловості, міст і охорони природи, водночас дбаючи про реалістичність зобов’язань.
Другою важливою функцією було головування в Міжнародній комісії з охорони Одри від забруднень. Ця транскордонна установа координує зусилля Польщі, Чехії та Німеччини щодо покращення якості води в басейні Одри. Особливого значення вона набула після екологічної катастрофи 2022 року, коли масова загибель риби виявила вразливість екосистеми річки та потребу в посиленні міжнародної співпраці й моніторингу. Досвід у цих органах навчив Копчинську мислити категоріями всього басейну, а не окремих ділянок річок чи водойм.
У національних структурах вона обіймала посаду заступниці директора в Міністерстві морського господарства та внутрішнього судноплавства, а також директорки Департаменту водного господарства в Міністерстві довкілля. У 2018–2021 роках була заступницею голови «Вод Польських» з питань управління водним середовищем. З січня 2021 року відповідала за Державну службу безпеки гідротехнічних споруд в Інституті метеорології та водного господарства — Державному дослідницькому інституті, а також входила до його Наукової ради. Ці посади дали їй безпосередній доступ до технічного стану гребель, водосховищ і дамб — об’єктів, аварійність яких під час повені може мати катастрофічні наслідки.
Каденція на чолі «Вод Польських» та реакція на повінь 2024 року
11 січня 2024 року міністр інфраструктури Даріуш Клімчак призначив Джоанну Копчинську головою Державного водного господарства «Води Польські». Ця установа управляє більшістю проточних вод у Польщі, відповідає за захист від повеней і посух, утримання водних шляхів та реалізацію гідротехнічних інвестицій. Її призначення відбулося в період, коли Польща стикалася зі зростанням частоти екстремальних погодних явищ.
Найсерйознішим випробуванням стала повінь у вересні 2024 року, яка найбільше вразила басейн Одри на південному заході країни. Копчинська працювала в кризовому штабі, координувала оперативні дії та інформувала найвище керівництво держави про ситуацію. Одним із найрезонансніших епізодів став неконтрольований скид води зі сховища гідроелектростанції Любачів (група Tauron) у водосховище Мєткув, яке адмініструють «Води Польські». Копчинська повідомила прем’єр-міністра Дональда Туска, що «Води Польські» не отримали попередження про запланований або вимушений скид. Раптовий приплив води ускладнив регулювання рівня в Мєткуві та підвищив ризики для територій нижче, зокрема околиць Вроцлава. Прем’єр назвав цю інформацію «шокуючою», що запустило ширшу дискусію про координацію між енергетичним сектором і водним господарством.
Під час повені Копчинська публічно акцентувала увагу на інших системних проблемах. Вона наголошувала на недостатньому утриманні деяких протиповеневих дамб в попередні роки та відсутності альтернативних систем радіо- та супутникового зв’язку в структурі «Вод Польських». За умов відключень електрики та пошкоджень телекомунікацій це створювало реальні труднощі в передачі рішень і інформації між центром та регіональними підрозділами. Її висловлювання, хоча іноді й незручні для установи, випливали з багаторічного спостереження за реаліями та прагнення вдосконалити систему перед наступними викликами.
Звільнення в липні 2025 року та зміна керівництва
7 липня 2025 року міністр інфраструктури Даріуш Клімчак звільнив Джоанну Копчинську з посади голови «Вод Польських». Повідомлення Міністерства інфраструктури не містило детального обґрунтування. Звільнення сталося саме тоді, коли над Польщею прогнозували нові інтенсивні опади, пов’язані з генуезьким циклоном. Наступного дня на посаду призначили попереднього заступника голови Матеуша Бальцеровича, який раніше відповідав зокрема за захист від повеней і посух та інвестиції.
Відсутність публічних пояснень спричинила медійні спекуляції. Частина коментарів пов’язувала рішення з підсумками повені 2024 року чи бажанням змінити стиль управління. Інші аналітики вбачали в цьому типовий для державного сектору механізм кадрових ротацій, що супроводжують політичні зміни. Незалежно від мотивів, ключова для водної безпеки країни установа пережила ще одну раптову зміну керівництва менш ніж за два роки.
Професійна спадщина та значення для майбутнього водного господарства
Коротка каденція Джоанни Копчинської залишила помітний слід. По-перше, вона підкреслила потребу в кращій інтеграції планування між секторами — гідроенергетикою та захистом від повеней. Інцидент із Tauron показав, що навіть ефективні окремі суб’єкти можуть створювати системні ризики без чітких протоколів обміну інформацією та спільних кризових сценаріїв.
По-друге, її публічні заяви про стан інфраструктури та кризового зв’язку привернули увагу суспільства й посадовців до питань, які раніше залишалися поза увагою щоденних звітів. В умовах посилення погодних екстремів — як раптових повеней, так і тривалих посух — технічні та організаційні резерви стають не менш важливими, ніж нові інвестиції.
По-третє, її професійний профіль — поєднання докторського ступеня з європейського водного права, досвіду в міжнародних комісіях та оперативного управління інфраструктурою — є еталоном компетенцій, необхідних для такої установи, як «Води Польські». Виконання директив ЄС щодо біогенних речовин, досягнення доброго екологічного стану вод у басейнах річок та ефективний захист від наслідків зміни клімату вимагають саме такого синтезу правових, дипломатичних і технічних знань.
Після звільнення Джоанна Копчинська не зникла з публічного простору. Вона залишається авторитетною експерткою, чиї думки з питань водного права та кризового управління продовжують мати вагу в дискусіях про майбутнє польських річок, водойм і балтійського узбережжя. Її кар’єра нагадує, що водне господарство — це не лише бетон і насоси, а насамперед люди, які розуміють як правові механізми, так і реалії розбурханої річки чи пересохлого русла. У країні, де вода може бути як благом, так і загрозою, такі компетенції залишаються безцінними — незалежно від поточної кон’юнктури посад.
