Адам Лешкевич очолив Польську Групу Зброєнь у травні 2025 року і відразу взяв курс на глибоку інтеграцію кількох десятків компаній в єдиний ефективний бізнес-організм. За кілька місяців його каденції PGZ демонструє рекордні доходи, що наближаються до 20 млрд злотих, б’є історичні рекорди поставок техніки для Війська Польського та впроваджує нову доменну організаційну структуру, яка набуде чинності з липня 2026 року. Це не просто кадрова ротація — це спроба перетворити вільну федерацію заводів на сучасний інтегрований концерн, здатний конкурувати в Центральній Європі та реалізовувати амбітні цілі технологічного суверенітету в боєприпасах, ракетах і дронах.
Лешкевич приносить в оборонний сектор досвід реструктуризації великих промислових груп, зокрема Групи Азоти, де він запустив програму оздоровлення AZOTY BUSINESS. Його підхід поєднує жорсткі бізнес-цілі з увагою до соціального діалогу та співпраці з приватним сектором. Результат? PGZ не лише постачає більше техніки, а й закладає фундамент для довгострокового зростання — від полонізації компонентів до експортної експансії флагманських продуктів, таких як Piorun, Krab чи Borsuk.
У 2026 році холдинг робить ставку на «рік ракет», масштабування виробництва боєприпасів 155 мм і локалізацію українських технологій дронів. Водночас упорядковуються активи: ліквідуються хронічно збиткові компанії, а решта групується навколо семи продуктових доменів, відповідальних за повний цикл — від розробки й виробництва до продажу. Це найбільша організаційна зміна з моменту створення PGZ у 2013 році.
Шлях Адама Лешкевича до крісла президента PGZ
Адам Лешкевич, народжений 1969 року в Кракові, — менеджер із багатим досвідом у державній адміністрації та промисловості. Випускник Папського університету Івана Павла II, він доповнив освіту післядипломними студіями з менеджменту та журналістики. Кар’єру починав як радіожурналіст, потім обіймав посади в маршалківських управліннях Малопольщі та Варшави. У 2007–2011 роках був заступником державного секретаря спочатку в Канцелярії Прем’єра, а згодом у Міністерстві державної скарбниці — тоді він наглядав за приватизацією сотень державних компаній, реструктуризаціями в хімічній, агропродовольчій та нерухомій галузях.
Пізніше перейшов у бізнес. У 2012–2016 роках очолював Групу Азоти Заклади Азотові Кендзежин як президент і генеральний директор. З березня 2024 до травня 2025 року стояв на чолі всієї Групи Азоти S.A., де впровадив програму оздоровчих заходів і розпочав трансформацію бізнес-моделі під назвою AZOTY BUSINESS. Саме там він продемонстрував уміння впорядковувати складні холдингові структури та будувати синергію між компаніями.
9 травня 2025 року Наглядова рада PGZ обрала його президентом правління. Обов’язки він обійняв 12 травня. Для людини поза оборонним сектором це було серйозним викликом — перша робота в оборонній галузі. Однак Лешкевич із самого початку наголошував на готовності до тісної співпраці як із державними, так і з приватними партнерами, щоб ефективно реалізовувати ключові програми технічної модернізації Збройних сил Республіки Польща.
PGZ у новому форматі — сім доменів замість вільної федерації
До Лешкевича PGZ функціонувала як група капіталу, що об’єднувала близько 69–70 компаній, які часто діяли як автономні одиниці, іноді навіть конкуруючи між собою за одні й ті самі проєкти. Новий президент із перших тижнів оголосив кінець внутрішній конкуренції та будівництво єдиного бізнес-організму.
З 1 липня 2026 року PGZ працює в новій доменній структурі. Центральний офіс зосереджує корпоративні функції, а сім доменних департаментів беруть на себе бізнес-нагляд за всім життєвим циклом продуктів — від досліджень і розробок через виробництво до продажу та сервісу. Кожен домен має чітко визначені фінансові та продуктові цілі, що має прискорити ухвалення рішень і усунути дублювання робіт.
Ось як виглядає новий поділ:
| Домен | Ключові компанії | Головні компетенції та продукти |
|---|---|---|
| Броньованих машин і артилерії | Huta Stalowa Wola, Bumar-Łabędy, WZM, OBRUM, Cegielski-Poznań, Stomil-Poznań (у ліквідації) | Borsuk, Krab, Baobab, машини мінування, гаубиці |
| Платформ і колісних машин | Jelcz, Rosomak | Бронетранспортери Rosomak, військові вантажівки |
| Боєприпасів і ракетної техніки | Mesko, Dezamet, Belma, Gamrat, Nitro-Chem | Piorun, Spike, боєприпаси 155 мм, метальні заряди |
| Повітряна | WZL № 1 і 2, PZL-Kalisz, WCBKT | Ремонт і модернізація повітряних суден, безпілотники |
| Оснащення солдата та відомчих служб | Fabryka Broni Łucznik-Radom, Maskpol, PCO | Grot, VIS 100, шоломи, бронежилети, оптоелектроніка |
| Морська | PGZ Stocznia Wojenna, Nauta | Фрегати Miecznik, рятувальний корабель Ratownik |
| Електроніки та систем ППО | PIT-Radwar, WZUzbrojenia, Tarnów, WZE, CTM | Системи ППО (Pilica, Narew), радари, зв’язок, електроніка |
Нова структура має забезпечити, щоб домени діяли як самостійні бізнес-одиниці з повною відповідальністю за результати. Це фундаментальна зміна в організаційній культурі холдингу.
Рекордні результати 2025 року — конкретні цифри та поставки
2025 рік став проривним для PGZ за масштабом. Доходи групи наблизилися до 20 млрд злотих (зростання приблизно на 40% порівняно з 13,9–14 млрд злотих у 2024 році), а чистий прибуток оцінюється на рівні близько 2,5 млрд злотих. Експорт приніс майже 1,9 млрд злотих, а в 2026 році має перевищити 2 млрд злотих.
Що ховається за цими цифрами? Історичні поставки: перші серійні бойові машини піхоти Borsuk потрапили до 15-ї Гіжицької механізованої бригади. Військо отримало рекордну кількість гаубиць Krab (кілька десятків одиниць протягом року), комплекси Pilica, а також понад 1300 зенітних ракет Piorun, вироблених Mesko. Виробництво артилерійських боєприпасів 155 мм зросло до понад 40 тис. штук у 2025 році порівняно з близько 20 тис. роком раніше.
PGZ інвестує мільярди в нові виробничі потужності — зокрема, у Пйонках зведено сучасний корпус для монтажу та пакування танкових і артилерійських боєприпасів. Підписано стратегічні угоди з BAE Systems та французькою Eurenco щодо боєприпасів 155 мм, що має прискорити будівництво суверенітету в цьому ключовому калібрі НАТО.
Плани на 2026 рік — рік ракет, дронів і подальшого масштабування
Правління PGZ чітко заявило, що 2026 рік буде «роком ракет». Інвестиції зосередяться на ракетній техніці, мінах та сферах, пов’язаних із програмою Orka (нові підводні човни). Водночас група активно входить у сферу дронів — у червні 2026 року підписано лист про наміри з українською компанією TAF Industries щодо локалізації виробництва FPV-безпілотників та систем радіоелектронної боротьби в Польщі. Мета — не лише отримати перевірені рішення, а й їх полонізація та будівництво національних компетенцій.
Виробництво боєприпасів 155 мм має продовжувати зростати — цільово з 2028 року PGZ планує виготовляти 150–180 тис. штук на рік завдяки будівництву трьох нових заводів у межах боєприпасного домену. Група активно набирає персонал — на цьому наголошує президент Лешкевич, — адже реалізація рекордних замовлень для армії та експорту вимагає людей.
Додатково PGZ організовує щотижневі Регіональні форуми польської оборонної промисловості, на яких зустрічається з сотнями підприємців, які хочуть долучитися до ланцюга постачань. На закупівельній платформі холдингу вже зареєстровано понад 12 тис. партнерів.
Виклики: реструктуризація, полонізація та співпраця з приватним бізнесом
Трансформація не відбувається без труднощів. Деякі компанії, як-от Stomil-Poznań, десятиліттями генерують збитки та величезну заборгованість перед групою — загальні збори в січні 2026 року мають вирішити питання ліквідації. Подібне упорядкування чекає на інші збиткові активи.
Значним викликом залишається полонізація компонентів. Двигуни для Jelcz чи Rosomak досі значною мірою імпортні. Лешкевич неодноразово повторює, що хоче, аби польська оборонна промисловість виробляла більше «у себе» — не лише монтувала готові вузли.
Ключовою є також співпраця з приватним сектором. PGZ підписує угоди з Групою WB та іншими компаніями, щоб спільно будувати експортний потенціал і уникати дублювання компетенцій. SAFE — інструмент ЄС для кредитування підтримки України — відкриває додаткові мільярди на польські заводи боєприпасів, але вимагає швидкого масштабування потужностей і своєчасних поставок.
Що далі? PGZ як інтегратор і чемпіон регіону
Адам Лешкевич не приховує амбіцій: PGZ має бути не лише найбільшим, а й найефективнішим та найінноваційнішим оборонним холдингом Центральної Європи. Нова доменна структура, інтеграція компаній, акцент на ракети, дрони та боєприпаси, а також відкритість до приватних і закордонних партнерств (при одночасній полонізації) формують цілісне бачення.
На практиці це означає, що за кілька років польський військовослужбовець отримуватиме техніку швидше, у більших обсягах і з більшим внеском національних компонентів. А PGZ — замість сприйматися як бюрократичний монстр — діятиме як гнучка, інтегрована компанія, яка «привозить» результати як для армії, так і для акціонера, тобто державної скарбниці.
Трансформація триває. Її ефекти будуть помітні не лише в балансах, а насамперед у реальній силі стримування та спроможностях польської оборонної промисловості в наступні роки.
