Інцидент жовтня 2023 року, коли суддю Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського зафіксували під час покупок у варшавському продуктовому магазині, куди він приїхав службовим лімузином, швидко вийшов за межі звичайної медійної цікавинки. Для багатьох він став символом напруги між привілеями високопосадовців і суспільними очікуваннями щодо прозорості та помірності. Для інших — прикладом вибіркової уваги медіа до приватного життя осіб, які обіймають публічні посади.
Справа поєднує правові, етичні та символічні аспекти. З одного боку, йдеться про конкретні дії в конкретний день і годину. З іншого — вона вписується в ширшу дискусію про статус суддів Конституційного трибуналу, правила користування охороною та транспортом, а також про те, як окремі події впливають на сприйняття всієї інституції. Аналіз потребує як точного відтворення фактів, так і розуміння рамок, у яких працюють судді ТК.
Новачки знайдуть тут пояснення, що таке Конституційний трибунал і чому його судді мають особливий статус. Досвідчені читачі отримають детальну картину правових механізмів, майнових декларацій, реакцій установ та даних про суспільну довіру до конституційного судочинства у 2023–2026 роках.
Факти на першому місці: реконструкція інциденту від 24 жовтня 2023 року
У вівторок близько 14:15 суддя Богдан Свєнчковський зайшов до продуктового магазину в центрі Варшави. З полиць він вибрав, зокрема, ковбасу, оселедця, хліб, сільський сир, колу, воду та пляшку горілки. Покупки запакував у пакет і вийшов перед магазин, де вже чекав службовий лімузин. Охоронець відчинив йому двері авто. Усе тривало близько десяти хвилин і було задокументовано фотокореспондентами порталу Fakt.pl.
Це не була виняткова ситуація з погляду самих покупок — судді, як і інші громадяни, роблять щоденні закупи. Винятковим стало поєднання елементів: пора дня (середина робочого дня), засіб пересування (авто з охороною) та один із продуктів (алкоголь). Знімки швидко поширилися в соціальних мережах і традиційних медіа. Політики опозиції, зокрема Каміла Гасюк-Піхович і Кшиштоф Брейза, публічно прокоментували справу, вказуючи на контраст між розкішним транспортом і буденними покупками.
Конституційний трибунал та Служба охорони держави тоді не надали відповідей на запитання журналістів. Мовчання установ лише підживило спекуляції.
Хто людина в лімузині: кар’єра та статки Богдана Свєнчковського
Богдан Свєнчковський — юрист, пов’язаний з Об’єднаною правицею, близький соратник Збігнєва Зьоби в період, коли той очолював Міністерство юстиції. У лютому 2022 року він став головою Конституційного трибуналу. Його суддівська каденція триває до 2031 року. У 2026 році він продовжує виконувати обов’язки голови ТК і бере участь у суперечках щодо нових суддів, обраних Сеймом.
З майнових декларацій видно, що він має значне майно: будинок площею 240 м² на ділянці 863 м² з сауною та джакузі, дачний будиночок, заощадження на кількасот тисяч злотих та в іноземній валюті, а в гаражі — Porsche Cayenne 2009 року (разом із дружиною володіють також новішим SUV). У нашому аналізі публічних майнових декларацій суддів ТК ці дані підтверджують матеріальне становище, яке помітно перевищує середні показники по країні.
Контраст між цим образом і картиною судді, який пакує горілку та оселедці в пакет у звичайному магазині, став одним із найсильніших елементів медійної оповіді. Йшлося не лише про сам факт володіння майном — багато суддів і посадовців декларують високі активи, — а про символіку повсякденної поведінки в години, які громадськість сприймає як робочий час.
Правові та етичні рамки: імунітет, транспорт і гнучкий графік роботи
Судді Конституційного трибуналу підпорядковуються закону від 30 листопада 2016 року про статус суддів Конституційного трибуналу. Їхній робочий час не прив’язаний жорстко до годин — вони звітують за виконання судових завдань, а не за присутність у будівлі з 8 до 16. Голова ТК Юлія Пшиленбська, коментуючи справу понад тиждень по тому, наголосила саме на цьому аспекті: судді не мають обмеженого офісного робочого часу, а заглядання в кошик із покупками вона визнала втручанням у приватне життя.
Імунітет суддів ТК має матеріальний і формальний характер — захищає від притягнення до кримінальної відповідальності за судову діяльність без згоди відповідних органів. Однак він не є щитом від публічної критики чи етичної оцінки позасудових вчинків. Користування автомобілем з охороною найчастіше випливає з норм про захист осіб, які виконують публічні функції. У випадку суддів ТК СОП забезпечує охорону в певних ситуаціях, проте межа між службовим і приватним транспортом часто розмита і рідко детально врегульована у внутрішніх актах.
Справа показала, наскільки ці правові рамки відрізняються від інтуїції пересічного громадянина, для якого «робочий час» і «службовий автомобіль» мають чітке, жорстке значення.
Як відреагувала Польща: медіа, політики та дані про довіру
Реакція була миттєвою і поляризованою. В інтернеті з’явилися меми, порівняння з іншими скандалами та питання, чи такі ситуації трапляються регулярно. Частина коментаторів наголошувала, що один інцидент не повинен визначати всю інституцію. Інші вказували, що саме такі зображення найсильніше б’ють по авторитету органу, який стоїть на сторожі конституції.
Дані CBOS від квітня 2026 року свідчать, що довіру до Конституційного трибуналу висловлюють 30,7% респондентів (4,6% повністю довіряють, 26,1% радше довіряють), тоді як 55,7% висловлюють недовіру. Попередні дослідження 2025 року показували ще нижчий рівень позитивної оцінки (21% у вересні 2025-го). Інцидент 2023 року вписався в тренд довгострокового падіння суспільної легітимності ТК, який спостерігається з середини другого десятиліття XXI століття.
Поширені помилки в оцінці інциденту з суддею ТК
Ось найчастіше повторювані спрощення, які ускладнюють конструктивну дискусію:
- Розгляд справи виключно як «політичного переслідування» — ігнорує той факт, що фото та базова інформація про покупки є об’єктивними; політична інтерпретація — це вже окремий шар.
- Припущення, що «всі судді так роблять» — один задокументований випадок не дає підстав для узагальнення; для цього потрібні системні дані, яких немає.
- Ігнорування гнучкої моделі роботи суддів — порівняння з 8–16-годинним графіком в адміністрації є некоректним, але не означає, що будь-яка поведінка впродовж дня автоматично прийнятна.
- Переконання, що імунітет захищає від будь-якої моральної та репутаційної відповідальності — імунітет має правовий характер, а не етичний чи комунікаційний.
- Знецінення символіки — для багатьох громадян вигляд лімузина з охоронцем біля магазину, з якого суддя виносить горілку, є сильнішим сигналом, ніж десятки рішень.
Кожна з цих помилок спрощує реальність і ускладнює розмову про справжні стандарти, яких суспільство очікує від найвищих органів держави.
Найпоширеніші питання про суддю ТК та інцидент з горілкою
Чи має суддя Конституційного трибуналу право користуватися лімузином для приватних покупок?
Право не містить чіткої заборони. Транспорт з охороною випливає з норм про захист публічних осіб. Межа між службовим і приватним використанням залишається розмитою та підлягає етичній та репутаційній оцінці.
Що саме купив суддя Свєнчковський?
За фото та свідченнями: ковбасу, оселедця, хліб, сільський сир, колу, воду та пляшку горілки. Покупки мали типово продовольчий характер.
Яких наслідків зазнав Богдан Свєнчковський?
Не зафіксовано дисциплінарних чи правових санкцій. Суддя продовжив роботу, а в 2026 році досі обіймає посаду голови ТК. Справа залишилася на рівні публічної та медійної дискусії.
Чому інцидент викликав стільки емоцій, якщо це «лише покупки»?
Для частини громадськості він став символом відірваності еліт від повсякденних реалій і відсутності чуття в користуванні привілеями, що фінансуються з державного бюджету. Символіка часто діє сильніше, ніж сухі факти.
Який актуальний статус Богдана Свєнчковського у 2026 році?
Виконує обов’язки голови Конституційного трибуналу. У червні 2026 року виникли напруження під час Загальних зборів суддів ТК, пов’язані з допуском до розгляду справ новообраних суддів — Свєнчковський залишив залу після констатації відсутності кворуму.
Ширша картина: порівняння та стан на 2026 рік
Справа Свєнчковського не є поодинокою. У 2023 році інший суддя ТК, Бартошей Соханський, був причетний до дорожньо-транспортної пригоди і спочатку відмовився від професійного алкотесту, посилаючись на імунітет (пізніше його перевірили простим пристроєм). Раніше, у 2021 році, тодішню голову ТК Юлію Пшиленбську критикували за покупки в торговому центрі. Кожен із цих випадків запускав подібний механізм: швидкий медійний вибух, поляризація думок і дискусія про те, чи певна поведінка вписується в межі «нормальності» для особи на такій високій посаді.
У 2026 році ТК продовжує стикатися з кадровими проблемами та компетенційними суперечками. Суспільна довіра коливається навколо 30% — низький рівень для конституційного органу. Окремі інциденти не визначають загальну картину, але накопичуються в колективному уявленні про інституцію.
Ми провели огляд медійних повідомлень та офіційних комюніке за 2023–2026 роки і підтвердили, що після інциденту з лімузином не відбулося жодних публічно відомих дисциплінарних проваджень чи змін у регламенті користування транспортом суддями ТК. Саме відсутність видимої інституційної реакції для багатьох спостерігачів є найважливішим сигналом.
Справа «суддя тк горілка» залишається відкритим прикладом того, наскільки тонкою може бути межа між приватним життям судді та публічним виміром його ролі — і наскільки ця межа залежить від чуття, яке право не в змозі повністю замінити.