Рафал Тшасковський, кандидат від Громадянської коаліції на президентських виборах 2025 року, побудував свою програму навколо п’яти ключових стовпів. Вони поєднують конкретні економічні інвестиції з механізмами національної безпеки та прагматичним підходом до суспільних питань. Програма, представлена під гаслом «Мій план для Польщі», апелює до ідеї «здорового глузду» як в економіці, так і в моральних питаннях. Серед пропозицій — створення Нового Центрального промислового округу на Підкарпатті, запуск Президентського інвестиційного фонду та позапартійний Пакт заради безпеки.
У соціальній сфері Тшасковський акцентує на лібералізації законодавства про аборти через президентський законопроєкт, підтримці програми екстракорпорального запліднення, обмеженні виплат 800+ для іноземців лише тими, хто працює й проживає в Польщі, а також рівномірних інвестиціях у школи та лікарні по всій країні. Усе це доповнює дерегуляція за принципом «1 за 2» та розвиток польської оборонної й технологічної промисловості з наголосом на місцеві закупівлі техніки для армії.
Досвід Тшасковського на посаді президента Варшави з 2018 року — коли вдалося суттєво збільшити кількість місць у яслах, відкрити нові школи та садочки, розбудувати метро й виділити рекордні кошти на освіту та охорону здоров’я — стає практичною основою цих пропозицій. Тому програма — це не просто список обіцянок, а спроба масштабувати успішні місцеві рішення на весь країну з урахуванням геополітичних викликів і регіональних диспропорцій.
Новий Центральний промисловий округ — імпульс для східної Польщі
Тшасковський пропонує створити на території Підкарпатського воєводства сучасний аналог історичного Центрального промислового округу 1936–1939 років. Тоді проєкт мав звільнити Польщу від імпорту сталі та озброєння, а сьогоднішній передбачає сконцентровані інвестиції в оборонну, видобувну, хімічну, енергетичну промисловість, а також у дорожню й залізничну інфраструктуру.
Цей регіон, традиційно пов’язаний з авіацією та оборонним виробництвом навколо Жешува, має стати хабом, який притягуватиме державні та міжнародні інвестиції. Кандидат наголошує, що такі вкладення зміцнять не лише місцеву економіку, а й східний фланг НАТО завдяки розвитку виробничих потужностей просто біля кордону з Україною.
На практиці це означатиме будівництво й модернізацію швидкісних доріг, залізничних ліній та підприємств, здатних виробляти компоненти для польської оборонної промисловості. Підкарпаття стикається з вищими, ніж у середньому по країні, показниками безробіття та трудової еміграції — новий промисловий округ мав би створити тисячі робочих місць і зупинити відтік молоді з регіону.
Тшасковський поєднує цю ініціативу з картою проблем комунікаційно ізольованих міст і заявляє, що якщо уряд не діятиме, президент може внести законодавчу ініціативу. Досвід Варшави доводить ефективність такого підходу: поєднання інфраструктурних інвестицій із розвитком місцевого бізнесу дає результати. За керівництва Тшасковського столиця відкрила нові станції метро й значно покращила доступність публічних послуг.
Масштаб та пріоритети інвестицій
- Розвиток оборонної та технологічної промисловості за участі польських компаній — щонайменше 50 відсотків коштів на модернізацію армії мають надходити до вітчизняної промисловості.
- Залізничні та дорожні інвестиції, які покращать сполучення Підкарпаття з іншими частинами країни та з Україною.
- Енергетичні та хімічні проєкти, що підвищать незалежність регіону й держави загалом.
- Підтримка наявних авіаційних та оборонних підприємств у Жешуві та околицях через державні замовлення й розвиток інфраструктури.
Ці заходи не лише оживлять економіку одного з найменш розвинених регіонів, а й створять міцні основи економічної та військової безпеки Польщі в умовах нестабільного міжнародного середовища.
Пакт заради безпеки — позапартійний механізм
Перед обличчям війни за східним кордоном Тшасковський пропонує винести ключові оборонні рішення за межі поточних політичних чвар. Центральним елементом став Пакт заради безпеки, який передбачає регулярні — щонайменше раз на 60 днів — засідання Ради національної безпеки за участю президента та представників усіх політичних сил.
Програма передбачає збільшення витрат на оборону до 5 відсотків ВВП, причому щонайменше половина коштів на модернізацію Збройних сил інвестуватиметься в польську промисловість. Додатковим інструментом є створення Центру «Друга місія», який залучатиме ветеранів і колишніх співробітників спецслужб до підготовки спеціалістів для держави — від кібероборони до логістики й технологій.
Польща 2025 року планувала витратити на оборону близько 4,7 відсотка ВВП. Пропозиція Тшасковського вписується в цей тренд зростання, але додає механізм консенсусу та акцент на місцеві закупівлі. Це має зменшити залежність від іноземних постачальників і зміцнити польську оборонну промисловість. Досвід Варшави в управлінні кризами, зокрема інтеграція сотень тисяч біженців з України, показує, що Тшасковський вміє поєднувати прагматизм із довгостроковим плануванням безпеки.
Економічний патріотизм і дерегуляція — розкриття потенціалу підприємців
Тшасковський визначає економічний патріотизм як активну промоцію польських компаній за кордоном, спрощення господарського законодавства та захист фермерів від нечесного імпорту. Головним інструментом стане широка дерегуляція за принципом «1 за 2»: кожна нова регуляція вимагатиме скасування двох старих.
Додатково пропонується принцип «Європейський Союз + 0» — заборона накладати національні обтяження під час імплементації європейського права, а також вирішення сумнівів на користь платника податків. На практиці це означатиме швидше повернення ПДВ, спрощення механізму розділеної оплати та розвиток застосунку mObywatel новими функціями, наприклад, доступом до результатів медичних обстежень чи системою електронних черг зі штучним інтелектом.
Програма також включає інвестиції в інновації, наукові дослідження та розвиток відновлюваних джерел енергії задля енергетичної незалежності. Підтримка малого й середнього бізнесу йтиме поруч із захистом польського ринку від демпінгу, особливо в сільському господарстві. Ці пункти ґрунтуються на досвіді Тшасковського у Варшаві, де місто стало комфортним для бізнесу й активно залучало інвестиції завдяки спрощеним процедурам і сучасній інфраструктурі.
Здоровий глузд у суспільному житті — баланс між правами та реаліями
У суспільній сфері Тшасковський робить ставку на «здоровий глузд». Це, зокрема, лібералізація законодавства про аборти через президентський законопроєкт і підтримка програми екстракорпорального запліднення. Водночас він пропонує, щоб виплати 800+ отримували іноземці лише за умови проживання та роботи в Польщі — це стимулюватиме інтеграцію й обмежуватиме зловживання.
Програма також передбачає рівномірні інвестиції в доступність публічних послуг — шкіл і лікарень — незалежно від регіону, а також захист і просування регіональної ідентичності. Ці пункти реагують на глибокі суспільні розколи останніх років і нерівності в доступі до послуг, які Тшасковський частково подолав у Варшаві завдяки рекордним видаткам на освіту (понад 10 млрд злотих за два роки) та розбудові ясел і садочків.
Президентський інвестиційний фонд — 2 мільярди злотих щороку для регіонів
Новий інструмент — Президентський інвестиційний фонд — матиме бюджет 2 млрд злотих на рік і підтримуватиме громади та міста, які стикаються з тривалими економічними й соціальними проблемами. Кошти спрямовуватимуться на модернізацію освітньої, медичної та транспортної інфраструктури, створення робочих місць — з обов’язковими громадськими консультаціями та повною прозорістю.
Тшасковський також анонсує створення карти проблем комунікаційно ізольованих міст і готовність внести законодавчу ініціативу, якщо уряд не діятиме. Фонд має стати інструментом вирівнювання можливостей між Варшавою та меншими містами — саме так, як президент столиці інвестував у периферійні райони та покращував життя мешканців поза центром.
Досвід Варшави як доказ здійсненності програми
За каденції у Варшаві Тшасковський відкрив численні нові школи та садочки, збільшив кількість місць у яслах понад на 95 відсотків, запустив 11 нових станцій метро й виділив сотні мільйонів злотих на охорону здоров’я, зокрема на програму екстракорпорального запліднення, завдяки якій народилося близько двох тисяч дітей. Місто активно «розбетонувало» громадські простори та розвивало зелену інфраструктуру.
Ці конкретні результати — найкраща візитівка президентської програми. Вони доводять, що обіцянки щодо модернізації шкіл, лікарень, інфраструктури та рівного доступу до послуг цілком реальні. Тшасковський неодноразово наголошував, що президент не керує економікою чи армією напряму, але може ініціювати закони, будувати консенсус і задавати напрямки — саме так, як він успішно робив у столиці.
Виборча програма Рафала Тшасковського 2025 року — це цілісне бачення Польщі, яке поєднує потужну обороноздатність із промисловим розвитком регіонів, дерегуляцію з захистом вразливих верств, а також лібералізацію у суспільних питаннях із прагматичним підходом до інтеграції та соціальних виплат. Кожен елемент програми спирається на реальні дії, реалізовані раніше у Варшаві, і відповідає актуальним потребам країни в середині 2020-х.
