У 2025 році команди реагування на інциденти кібербезпеки в Польщі обробили понад 260 тисяч підтверджених подій — на 152 відсотки більше, ніж роком раніше. Майже 97 відсотків із них становили комп’ютерні шахрайства, а фішинг торкнувся майже 78 тисяч випадків. Водночас наприкінці грудня стався перший в історії країни скоординований саботажний напад на енергетичну інфраструктуру, який охопив десятки вітрових і сонячних електростанцій, а також велику теплоелектроцентраль. Ці події демонструють, що кіберпростір став реальним полем бою за стабільність держави, економіки та повсякденне життя мільйонів громадян.
Паралельно зростала інституційна обізнаність. Новелізація закону про національну систему кібербезпеки, запроваджена навесні 2026 року, розширила обов’язки на сотні нових ключових і важливих суб’єктів, запровадивши суворіші вимоги щодо управління ризиками, звітності та стійкості ланцюгів постачання. Публічні інвестиції в цій сфері перевищили в планах на 2026 рік п’ять мільярдів злотих. Проте розрив між масштабом загроз і рівнем готовності організацій залишається відчутним — аж 96 відсотків компаній повідомили про щонайменше один інцидент безпеки у 2025 році.
Ефективний захист сьогодні вимагає поєднання трьох шарів: передових технічних інструментів, людської обізнаності та узгоджених організаційних процедур. Польща, як країна на східному фланзі НАТО та активний союзник України, перебуває в особливій зоні уваги груп, які фінансуються державами. Водночас цифризація енергетики, транспорту та державного управління створює нові поверхні атаки, яких раніше не існувало.
Від простих вірусів до руйнівних операцій на інфраструктурі
Команда CERT Polska була створена 1996 року як відповідь на перші масові інциденти в польському інтернеті. Тоді вистачало кількох осіб, щоб моніторити понад десяток подій на місяць — переважно віруси, що поширювалися на дискетах, та ранні форми спаму. У наступні десятиліття загрози еволюціонували разом із розвитком мереж і цифрових послуг. Роки 2010–2015 принесли хвилю витоків баз даних і DDoS-атак на банківські та державні сервіси. У 2020 році зафіксували один із найбільших в історії Польщі DDoS-атак потужністю понад 2 Тбіт/с.
Справжній прорив стався після 2022 року. Підтримка Польщею України зробила країну ціллю гібридних інформаційно-кібернетичних операцій. Спочатку переважали гучні, але порівняно прості DDoS-атаки на сайти державних установ і ЗМІ. З часом злочинні групи та ті, що фінансуються державами, почали поєднувати техніки: від викрадення даних до шифрування систем і витоків. У 2025 році ransomware перестав бути лише інструментом фінансового шантажу — з’явилися варіанти, призначені для остаточного знищення даних і порушення промислових процесів.
Грудень 2025 року продемонстрував нову якість. 29 грудня скоординований напад вразив численні установки ВДЕ, а також теплоелектроцентраль, яка постачала тепло майже для пів мільйона споживачів. Зловмисники використали шкідливе програмне забезпечення, здатне видаляти дані з ІТ-систем і водночас блокувати роботу пристроїв керування промисловими процесами (OT). Незважаючи на масштаб інциденту, не сталося перебоїв у постачанні енергії — енергосистема зберегла стабільність, а служби швидко локалізували загрозу. Напад приписали кластеру активності, відомому як Static Tundra, Berserk Bear та пов’язаним групам. Це був перший такий чіткий випадок саботажу критичної інфраструктури в Польщі з геополітичною мотивацією.
Рекордні показники 2025 року
Масштаб явища виходить за межі повсякденних уявлень. Польські компанії та установи ставали жертвами в середньому понад 250 спроб атак щодня за даними Check Point Research. Зростання порівняно з попереднім роком перевищило 50 відсотків, а в окремих секторах — державному управлінні та енергетиці — сягало навіть 100 відсотків. Державний і комунальний сектор став одним із найбільш атакованих в усьому Європейському Союзі.
Найпоширенішою зброєю залишався фішинг. Шахраї масово надсилали повідомлення, що маскувалися під банки, держустанови, постачальників енергії чи платформи електронної комерції. Щоразу частіше вони використовували генеративний штучний інтелект, який дозволяв створювати переконливі тексти польською мовою без граматичних помилок. Друге місце за рівнем загрози посів ransomware — у 2025 році CERT Polska ідентифікувала 179 таких інцидентів, найбільше в історії.
Наведена нижче таблиця ілюструє динаміку зростання на основі офіційних даних:
| Рік | Інциденти, оброблені CERT Polska | Зростання р/р | Домінуючі категорії |
|---|---|---|---|
| 2024 | бл. 107–112 тис. | +23% | Фішинг, шахрайства, malware |
| 2025 | 260 783 | +152% | Фішинг (78 391), ransomware (179), комп’ютерні шахрайства |
Ці дані походять зі звітів команди CERT Polska та Міністерства цифровізації. Варто зауважити, що майже кожен другий повідомлений випадок виявився реальним інцидентом, який потребував втручання, — це високий показник ефективності повідомлень, але водночас доказ величезного навантаження на оборонні системи.
Чому саме Польща
Геополітичне розташування Польщі робить її привабливою ціллю. Як країна, що підтримує Україну та є східним флангом НАТО, Польща зазнає гібридних дій із боку груп, пов’язаних із Російською Федерацією. Атаки вже не слугують лише для викрадення грошей — їхньою метою стає підрив довіри до інституцій, порушення економічних процесів і демонстрація сили в кіберпросторі.
Другим чинником є швидка цифризація ключових секторів. Перехід енергетики на відновлювані джерела енергії означає масове впровадження систем дистанційного керування на вітрових і сонячних електростанціях. Ці установки часто поєднують світ ІТ (офісний) з ОТ (операційними технологіями) без достатньої сегментації мереж. Подібні процеси відбуваються на залізничному транспорті, у водоканалах і місцевому самоврядуванні. Кожен новий датчик, контролер чи мобільний додаток збільшує поверхню атаки.
Третій елемент — цінність даних. Польські бази клієнтів банків, медичних закладів та державних установ містять інформацію, яка на чорному ринку має високу ціну. Водночас багато організацій досі покладаються на застарілі системи або недостатнє навчання працівників. Людський фактор залишається найслабкішою ланкою — за різними дослідженнями, навіть 80–90 відсотків успішних зламів починаються з помилки працівника або неправильно налаштованого облікового запису.
Технічні механізми сучасних атак
Сучасна кібератака рідко нагадує голлівудський сценарій із геніальним хакером за клавіатурою. Більшість операцій — це складні ланцюжки дій, у яких автоматизація та штучний інтелект відіграють дедалі більшу роль.
Типовий сценарій ransomware починається з фішингу або використання вразливості в програмному забезпеченні віддаленого доступу. Після отримання першого доступу зловмисники пересуваються мережею (lateral movement), підвищують привілеї та врешті-решт шифрують дані або викрадають їх перед шифруванням. Щоразу частіше вони застосовують техніку «living off the land» — використовують легітимні системні інструменти для маскування активності, що ускладнює виявлення традиційними антивірусами.
В енергетичному та промисловому секторах додатковим викликом є конвергенція ІТ та ОТ. Системи керування процесами (SCADA, DCS) раніше проектували з урахуванням ізоляції від інтернету. Сьогодні багато з них підключені до корпоративних мереж або хмар для дистанційного моніторингу та оптимізації. Атака грудня 2025 року показала, що можливе одночасне влучання в обидва світи — видалення даних із серверів і порушення роботи промислових контролерів.
Штучний інтелект прискорює як атаку, так і захист. Генеративні моделі дозволяють створювати персоналізовані фішингові повідомлення за секунди, генерувати deepfake для голосових шахрайств або автоматично сканувати тисячі систем у пошуку вразливостей. З іншого боку, інструменти на базі машинного навчання допомагають центрам безпеки виявляти аномалії в мережевому трафіку швидше, ніж будь-коли.
Інституційна відповідь: Національна система кібербезпеки після новелізації
Польща вже багато років будує систему реагування на інциденти. На національному рівні діють три основні команди CSIRT: NASK (для більшості суб’єктів), MON (оборонний сектор) та GOV (державне управління). Суб’єкти, визнані операторами ключових послуг або важливими суб’єктами, зобов’язані повідомляти про інциденти та впроваджувати мінімальні засоби безпеки.
Новелізація закону про національну систему кібербезпеки, яка набрала чинності навесні 2026 року, є найбільшою зміною з 2018 року. Вона запроваджує ширший перелік суб’єктів, нові обов’язки щодо управління ризиками ланцюга постачання та суворіші терміни звітності. Адаптує польське законодавство до директиви ЄС NIS2. Організації, які раніше не мали турбуватися про сертифікації чи аудити, тепер стикаються з реальними вимогами та ризиком фінансових санкцій.
Паралельно зростають видатки на оборонні можливості. Заплановані витрати на кібербезпеку у 2026 році перевищують п’ять мільярдів злотих. Ці кошти спрямовуються як на розвиток технічних інструментів (системи раннього попередження, платформи обміну інформацією), так і на формування компетенцій — від тренінгів для чиновників до академічних програм підготовки спеціалістів.
Практичний захист — багатошаровий підхід
Не існує єдиного рішення, яке захищало б від усіх загроз. Ефективна стратегія складається з кількох взаємодоповнюючих шарів.
Для приватних осіб і малих компаній основою залишається базова цифрова гігієна:
- Використання менеджера паролів та унікальних надійних паролів для кожного сервісу.
- Увімкнення двофакторної автентифікації (бажано через застосунок або апаратний ключ, а не SMS).
- Регулярне оновлення систем і застосунків — більшість зламів використовує відомі невиправлені вразливості.
- Обережність щодо повідомлень із посиланнями чи вкладеннями, навіть якщо відправник здається знайомим.
В організаціях середнього розміру ключовим стає сегментування мережі, регулярне створення резервних копій (бажано за моделлю 3-2-1 з офлайн- або immutable-копіями) та програми навчання працівників. Щоразу більше компаній впроваджують рішення класу EDR (Endpoint Detection and Response), які моніторять поведінку пристроїв у реальному часі та дозволяють швидко реагувати.
Великі організації та ключові суб’єкти мають думати в категоріях архітектури zero trust — ніколи не довіряти за замовчуванням жодному користувачеві чи пристрою, навіть усередині мережі. Це вимагає картування бізнес-процесів, класифікації даних, впровадження потужного управління ідентифікацією та постійного моніторингу (SIEM/XDR). У промисловому секторі необхідний додатковий захист систем ОТ: зональна сегментація відповідно до моделі Purdue, моніторинг промислових протоколів і регулярні пентести з урахуванням специфіки контролерів.
Що принесе найближче майбутнє
Тенденції вказують на подальшу ескалацію. Штучний інтелект дозволить зловмисникам автоматизувати більшу частину ланцюга атаки — від розвідки цілі до виконання дій. З’являться автономні агенти, здатні адаптуватися під час операції. Водночас розвиток квантових комп’ютерів у перспективі кількох–кількох десятків років становитиме загрозу для нинішніх криптографічних алгоритмів.
З іншого боку, Польща систематично покращує свої позиції в міжнародних рейтингах кібербезпеки. Зростання обізнаності серед керівників, рекордні інвестиції та нові регуляції створюють основу для побудови справжньої стійкості. Ключовим, однак, буде те, чи сприйматимуть організації кібербезпеку як безперервний процес, а не одноразовий проєкт впровадження інструментів.
Кібератаки в Польщі перестали бути абстрактною загрозою з заголовків. Вони стали повсякденним елементом реальності, з якою стикаються як окремі громадяни, так і цілі сектори економіки. Масштаб викликів великий, але є також інструменти, знання та досвід, які дозволяють ефективно захищатися — за умови, що ми підійдемо до теми з належною серйозністю та системністю.
