У перших трьох кварталах 2023 року польські суди винесли 11 187 рішень у справах кредитів у швейцарських франках. Майже 10 850 з них, тобто 97 %, завершилися на користь позичальників. Правомочних рішень від початку року було 2135, з яких 2114 — майже 99 % — також стали на бік франківців. Ці цифри — не суха статистика. Це результат років наполегливості тисяч сімей, які не мирилися з тим, щоб недобросовісні умови договорів поглинали їхні заощадження та мрії про стабільне життя.
Рік 2023 приніс значно більше, ніж просто чергові позитивні рішення. З’явився проривний вирок Суду Справедливості Європейського Союзу від грудня, який усунув формальні бар’єри та суттєво посилив позиції споживачів у розрахунках із банками. Водночас лавина нових позовів — майже 59 тисяч за дев’ять місяців — продемонструвала, що франківці не збираються здаватися. Для одних це стало шансом на фінансову свободу, для інших — підтвердженням, що система нарешті починає працювати в їхніх інтересах.
На тлі цих подій банки активізували пропозиції мирових угод, проте багато з них і далі не компенсували повною мірою втрат, накопичених за роки. Домінуюча судова практика чітко спрямовувалася на визнання договорів недійсними, а не лише на їхнє «дефранківлення». Тому 2023 рік увійшов в історію як момент, коли боротьба франківців перейшла у вирішальну фазу — з конкретними цифрами, новими правовими аргументами та реальною надією на справедливе врегулювання.
Рекордна кількість справ і рішень — статистика 2023 року
Польські суди в 2023 році працювали в умовах величезного навантаження. У перших трьох кварталах до судів першої інстанції надійшло близько 58–59 тисяч нових позовів щодо псевдовалютних кредитів, переважно франкових. Це на приблизно 30 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Повні дані за рік свідчать про ще вищу активність — навіть понад 90 тисяч нових справ у районних та окружних судах.
Найбільше рішень ухвалювали у спеціалізованих відділах, що розглядають франкові справи, особливо у Варшаві, Кракові та Гданську. Судді все ефективніше розпізнавали типову схему недобросовісних умов: механізм визначення курсу валюти за банківською таблицею, відсутність прозорої інформації про валютні ризики та валютний спред, який фактично працював проти клієнта.
| Період / Категорія | Кількість рішень / справ | Корисні для франківців | Відсоток успіху | Скасування договорів |
|---|---|---|---|---|
| I–III кв. 2023 (всі рішення) | 11 187 | 10 850 | 97% | 10 446 |
| Правомочні рішення від початку 2023 | 2 135 | 2 114 | 99% | – |
| Нові справи I інстанція (I–III кв.) | бл. 58 670 | – | – | – |
Ці дані демонструють не лише масштаб проблеми, а насамперед послідовність судів — визнання договору недійсним стало нормою, а не винятком.
Кількість правомочних рішень зростала динамічно, адже апеляційні суди дедалі рідше скасовували сприятливі для клієнтів рішення першої інстанції. У 2023 році в другій інстанції ухвалили багато постанов, які підтверджували лінію на визнання недійсними. Це створювало відчуття правової безпеки — франківці знали, що перемога в першій інстанції має високі шанси зберегтися на етапі апеляції.
Чому суди так часто визнають франкові договори недійсними
Основою майже всіх сприятливих рішень є визнання ключових положень договору — тих, що стосуються способу визначення курсу франка та валютного ризику, — недозволеними зловживальними умовами відповідно до ст. 385¹ Цивільного кодексу та директиви 93/13/ЄС. Банки не інформували клієнтів чітко й зрозуміло про те, наскільки може зрости курс CHF і які наслідки це матиме для розміру платежів та залишку заборгованості.
У 2023 році суди послідовно застосовували теорію двох кондикцій. Це означає, що після визнання договору недійсним кожна сторона має окрему вимогу про повернення наданого. Позичальник може вимагати повернення всіх платежів (капітал + відсотки), комісій, страхових внесків та відсотків за прострочення з дня звернення до банку. Банк, своєю чергою, може претендувати лише на повернення номінальної суми капіталу. На практиці, після понад десяти років сплати, коли внесені клієнтом кошти значно перевищують початковий капітал, різниця на користь франківця часто сягає кількох десятків або навіть понад ста тисяч злотих плюс відсотки.
Дефранківлення, тобто вилучення лише валютної умови та перерахунок кредиту на злоті за курсом на день укладення договору або середнім курсом НБУ, залишалося маргінальним. У розглянутому періоді воно становило лише кілька відсотків усіх позитивних рішень. Клієнти та їхні представники дедалі частіше свідомо обирали шлях повного визнання недійсним, адже він давав значно кращі фінансові результати.
Грудень 2023 — вирок СЄС, який відкрив нові можливості
7 грудня 2023 року Суд Справедливості Європейського Союзу виніс рішення (справа C-140/22), яке швидко визнали одним із найважливіших поворотних моментів у франкових спорах. СЄС чітко заявив, що споживач не зобов’язаний подавати до суду жодної формалізованої заяви, щоб скористатися захистом за правом ЄС при розрахунках за недійсним договором. Суд не може запроваджувати додаткові формальні вимоги, не передбачені польським національним правом.
Це рішення мало безпосередні практичні наслідки. Раніше деякі суди вимагали від франківців додаткових заяв про відмову від санкції недійсності чи готовність до розрахунку за конкретною теорією. Вирок СЄС усунув ці бар’єри. Справи стали розглядатися швидше — навіть на першому засіданні, — оскільки суд уже мав усі необхідні дані для розрахунку взаємних вимог.
Важливим елементом рішення стало уточнення правил нарахування відсотків та перебігу позовної давності. Відсотки для споживача нараховуються з дня звернення до банку з вимогою, а не з пізнішого моменту, пов’язаного з додатковими заявами. Позовна давність вимог банку про повернення капіталу починається з моменту, коли банк міг ефективно захищати свої права, — що суттєво обмежило можливості банків затягувати спори на свою користь.
Вирок від грудня 2023 року надав франківцям реальний інструмент для прискорення проваджень та отримання вигідніших фінансових розрахунків без зайвих формальностей.
Банківські мирові угоди в 2023 році — пропозиція, яка рідко задовольняла
У 2023 році банки, зокрема PKO BP, Bank Millennium та mBank, активно пропонували мирові угоди. Мета полягала в зменшенні кількості позовів та обмеженні резервів на правові ризики. Пропозиції здебільшого передбачали переведення кредиту на злоті за курсом вищим за історичний (часто в межах 3,00–3,20 zł за франк) або часткове зменшення залишку заборгованості. Деякі включали зниження маржі чи перехід на фіксовану відсоткову ставку.
Для частини позичальників, особливо на ранніх етапах сплати або з меншою переплатою, мирова угода могла здаватися розумним компромісом — вона забезпечувала передбачуваність і швидке завершення спору. Однак для більшості франківців, які роками несли значно вищі витрати, ніж за злотовим кредитом, умови банків були непривабливими. Переведення без повного повернення переплат означало фактичну відмову від значної частини належних коштів.
Багато тих, хто отримав рішення про визнання недійсним у першій інстанції, відхиляли банківські пропозиції навіть на етапі апеляції. Фінансова вигода від правомочного визнання недійсним — повернення переплат плюс відсотки — зазвичай значно перевищувала те, що банк готовий був запропонувати в мировому порядку. Банки це розуміли й у другій половині року трохи покращили пропозиції, але для багатьох франківців суд залишався єдиним шляхом до повної справедливості.
Що це означало на практиці для різних груп франківців
Особи, які продовжували сплачувати кредит у 2023 році, після сприятливого рішення могли негайно припинити подальші платежі — банк втрачав підстави для їх нарахування. Після набрання рішенням чинності проводився розрахунок: клієнт отримував переплату разом із відсотками, а банк — лише номінальний капітал. У багатьох випадках це означало реальне повернення десятків або навіть сотень тисяч злотих.
Франківці, які вже повністю розрахувалися за кредитом, також могли вимагати відшкодування, якщо не минув строк позовної давності. Вирок СЄС від грудня 2023 року ще більше посилив їхню позицію завдяки вигіднішим правилам нарахування відсотків та усуненню формальних перешкод.
Для новачків у темі важливо було зрозуміти, що не кожен кредит у франках автоматично підлягає визнанню недійсним — хоча переважна більшість договорів 2006–2011 років містила недозволені умови. Професійний аналіз договору спеціалізованою юридичною компанією дозволяв швидко оцінити шанси та розрахувати потенційну вигоду.
Досвідчені позичальники стежили не лише за статистикою, а й за конкретними судовими практиками окремих апеляційних судів та впливом нових рішень СЄС. У 2023 році дедалі чіткіше проявлялося, що суди не тільки визнають договори недійсними, а й послідовно застосовують теорію двох кондикцій та відмовляють банкам у додатковій валоризації капіталу.
Вплив подій 2023 року на банківську систему та повсякденне життя
Масштаб перемог франківців змусив банки формувати величезні резерви на правові ризики — в окремих випадках мільярди злотих. Це впливало на фінансові результати банківського сектору та інвестиційні рішення. Водночас зростання кількості визнань недійсними означало, що тисячі сімей повернули контроль над своїми фінансами — змогли планувати ремонти, навчання дітей чи спокійну пенсію без загрози зростаючої заборгованості.
2023 рік продемонстрував, наскільки судова практика польських судів узгодилася із захисними стандартами європейського права. Франківці, які ще кілька років тому почувалися безсилими перед потужними фінансовими установами, отримали дієві правові інструменти та статистичне підтвердження сенсу своєї боротьби. Для багатьох це був не лише фінансовий успіх, а й відновлення відчуття справедливості після років невизначеності та надмірного тягаря.
Варто пам’ятати, що кожна справа індивідуальна — розмір можливого повернення залежить від дати укладення договору, суми кредиту, тривалості сплати та конкретних формулювань. Тому зацікавленим варто починати з детального аналізу власного договору та розрахунку потенційних вигод. Статистика 2023 року дає чіткий сигнал: шанси на позитивне рішення були дуже високими, а правові аргументи — дедалі сильнішими.
