За останнім звітом HUD від травня 2026 року, у січні 2025 року в Сполучених Штатах Америки бездомність переживали 745 652 особи. Це зниження приблизно на 3,3 відсотка порівняно з рекордним 2024 роком, коли ця кількість сягала 771 480. З них 479 332 перебували в притулках або тимчасовому житлі, а 266 320 жили на вулицях, у транспортних засобах чи наметах.
Ці дані походять із щорічного Point-in-Time Count – однонічного перепису, який проводять в останні дні січня. Хоча вони показують перше річне скорочення з 2016 року, довгостроковий тренд залишається тривожним: з 2013 року кількість бездомних зросла на 27 відсотків, а хронічна бездомність – на 81 відсоток.
За цими сухими цифрами стоять людські історії, регіональні відмінності та глибокі системні проблеми з житлом, які впливають на життя сотень тисяч американців щоночі.
Найновіші офіційні дані HUD за 2025 рік
Звіт Annual Homelessness Assessment Report Part 1, опублікований Департаментом житла та міського розвитку (HUD) наприкінці травня 2026 року, наразі є найдостовірнішим джерелом інформації про масштаби явища. За одну ніч січня 2025 року нарахували рівно 745 652 особи. Серед них 64 відсотки перебували в захищених локаціях, а 36 відсотків залишалися без даху над головою.
Одинокі особи (без сімей) становили більшість – 515 286 осіб. Сім’ї з щонайменше одним дорослим і дитиною – це 230 366 осіб, що означає зниження на 11 відсотків порівняно з попереднім роком. Військові ветерани – група, на якій зосередили особливі програми підтримки – досягли найнижчого рівня за всю історію вимірювань: 32 495 осіб.
Хронічна бездомність, яку визначають як інвалідність у поєднанні з довготривалою або повторюваною відсутністю даху над головою, досягла рекордного рівня 155 750 осіб.
Ці цифри не охоплюють осіб, які мешкають у програмах постійної житлової підтримки, що фінансуються з податків – за даними HUD, разом із ними кількість сягає 1 456 923.
Як з’являються ці дані і чому вони завжди занижені
Point-in-Time Count – це метод, за якого місцеві Continuums of Care (мережі організацій, що допомагають бездомним) в один день січня надсилають волонтерів і працівників на вулиці, до парків, під мости та в притулки. Вони рахують видимих осіб і тих, хто перебуває в офіційних установах. Притулки надають дані із систем HMIS, а підрахунок поза притулками базується на спостереженні та коротких розмовах.
Метод має серйозні обмеження. Люди, які ховаються в покинутих будівлях, ночують у автомобілях поза маршрутами патрулювання або «couch-surfing» (переміщуються між диванами знайомих), часто випадають з обліку. Зимова пора перепису призводить до того, що частина людей шукає тимчасовий прихисток у родини, що занижує результат. Визначення HUD охоплює лише «буквальну бездомність» – вулиці та притулки – ігноруючи багато форм нестабільного проживання, які Департамент освіти враховує при підрахунку школярів.
На практиці місцеві відмінності в методології призводять до коливань. Деякі громади застосовують імовірнісне вибіркове дослідження, інші покладаються виключно на волонтерів. GAO ще 2020 року вказувало, що PIT, ймовірно, систематично занижує масштаби явища. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли в одному каліфорнійському окрузі розширений перепис, що включав осіб у місцях утримання під вартою, збільшив результат більш ніж на 30 відсотків.
Історія цифр: від спаду до рекордів і першого полегшення
У 2007 році, коли почали систематично збирати дані PIT, зафіксували 647 258 осіб. Найнижчий рівень припав на 2016 рік – 549 928. Відтоді тренд змінився. Зростання прискорилося після пандемії: 12 відсотків у 2023 і аж 18 відсотків у 2024, досягнувши піку 771 480. Січень 2025 року приніс перше зниження майже за десятиліття.
У довгостроковій перспективі з 2013 року (прийнятого нинішнім керівництвом HUD як точка відліку для політики Housing First) бездомність зросла на 27 відсотків, а позапритулкова – на 36 відсотків. Кількість місць, що фінансуються з податків, збільшилася на 151 відсоток, а витрати Continuum of Care – на 111 відсотків – попри це проблема не зникла.
Зниження 2025 року зумовлювали переважно скорочення серед сімей (11,3 відсотка) і непов’язаної молоді (7,9 відсотка). Ветерани продовжили довгостроковий тренд зниження – на 56 відсотків з 2009 року завдяки програмам на кшталт HUD-VASH.
Де проблема найбільша – штати та міста
Географія бездомності в США є вкрай нерівномірною. Каліфорнія та Нью-Йорк домінують в абсолютних цифрах, хоча їхня динаміка 2025 року пішла вниз.
| Штат / Місто | Кількість осіб 2025 | Зміна порівняно з 2024 | Частка позапритулкових |
|---|---|---|---|
| Каліфорнія | бл. 181 934 | -2,8% | бл. 63–65% |
| Нью-Йорк | бл. 145 560 | -7,9% | бл. 4% |
| Лос-Анджелес (CoC) | 67 777 | зниження | 65,5% |
| Нью-Йорк-сіті | 125 683 | зниження | низький |
| Вашингтон | 31 554 (2024) | – | високий |
Джерело: дані HUD AHAR 2025 та зведення USAFacts. У Каліфорнії понад половина всіх позапритулкових осіб у країні зосереджена в трьох західних штатах: Каліфорнії, Орегоні та Вашингтоні. Міссісіпі має найнижчий показник – близько 4 осіб на 10 000 жителів, тоді як Нью-Йорк і Гаваї перевищують 70–80.
У містах на кшталт Лос-Анджелеса, Сан-Хосе чи Окленда частка людей, які живуть на вулиці, перевищує 60–70 відсотків. У Нью-Йорку система притулків розвинена значно краще, що відображається на низькій частці позапритулкових.
Ким є особи, які переживають бездомність
Демографія виявляє чіткі диспропорції. Чорношкірі особи становлять близько 14 відсотків населення США, але 33 відсотки бездомних. Латиноамериканці – 27,5 відсотка цієї групи. Білі залишаються найбільшою за чисельністю групою (бл. 37 відсотків), хоча їхня частка в загальному населенні значно вища.
Більшість – дорослі, близько 82 відсотків. Вікова група 35–44 роки є надмірно представленою. Зростає кількість осіб старше 55 і 65 років – частина з них це пізні бебі-бумери, які після смерті батьків втрачають останню житлову опору. Чоловіки домінують серед одиноких і позапритулкових осіб.
Діти та непов’язана молодь зафіксували зниження у 2025 році, але в довгостроковій перспективі залишаються особливо вразливою групою. Ветерани, хоча й найменш численні за всю історію, все ще становлять близько 5 відсотків дорослих бездомних.
Чому люди втрачають дах над головою
Головним чинником залишається брак доступного житла з низькою орендною платою. Зростання вартості оренди, стагнація зарплат у нижніх діапазонах доходів і завершення пандемічних програм підтримки (мораторій на виселення, додаткові допомоги) призвели до стрибка у 2023–2024 роках. Експерти також вказують на проблеми психічного здоров’я, залежності та розпад сімейних мереж підтримки.
У західних регіонах клімат дозволяє довше жити на вулиці, що підвищує видимість позапритулкової бездомності. У деяких містах приплив мігрантів і шукачів притулку тимчасово навантажував системи притулків – зниження 2025 року частково пов’язане зі змінами імміграційної політики.
Поширені помилки в інтерпретації даних
- Сприйняття PIT як повної річної кількості – це лише миттєвий знімок однієї ночі. Протягом року через систему проходить значно більше людей.
- Порівняння штатів без урахування визначень і методології – деякі громади рахують точніше, інші – менш ретельно.
- Ігнорування «прихованої» бездомності – couch-surfing, мотелі та тимчасове проживання у знайомих не входять до PIT, хоча для школярів це основна форма.
- Приписування всього зниження одній політиці – скорочення 2025 року є результатом багатьох місцевих чинників, зокрема зменшення кількості сімей і молоді.
Ці помилки призводять до спрощених висновків і неефективних рішень.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Чи цифра 745 тисяч – це все?
Ні. Це кількість осіб, які відповідають суворому визначенню HUD за одну ніч. Ширші оцінки, що враховують нестабільні форми проживання, є помітно вищими.
Чому в Каліфорнії така велика частка людей на вулиці?
Висока вартість житла, м’який клімат і історичні концентрації у великих містах західного узбережжя.
Чи працюють програми для ветеранів?
Так – зниження більш ніж наполовину з 2009 року демонструє ефективність цільових житлових і медичних втручань.
Що з літніми людьми?
Їхня кількість зростає. Частина – це покоління, яке ніколи не створило стабільної житлової ситуації і після втрати підтримки батьків опиняється на вулиці.
Чи збережеться зниження 2025 року?
Залежить від доступності житла, процентних ставок, федеральної політики та місцевих інвестицій у притулки й постійну підтримку.
Чекліст: як читати дані про бездомність
- Перевірте, чи йдеться про PIT (одна ніч), чи про річні дані з HMIS.
- Відокремлюйте цифри притулкові від позапритулкових – вони мають різну динаміку.
- Порівнюйте штати лише після врахування показника на 10 000 жителів.
- Шукайте дані про підгрупи: сім’ї, ветерани, хронічно бездомні, молодь.
- Пам’ятайте про методологічні обмеження – кожна цифра є мінімумом.
З мого досвіду аналізу звітів HUD протягом останніх років випливає, що найбільшу цінність мають не самі заголовки, а довгострокові порівняння та місцеві контексти.
Дані 2025 року дають перший за роки сигнал стабілізації, але масштаби проблеми залишаються величезними. 745 652 особи – це все ще майже 22 особи на кожні 10 000 жителів США. За кожною з цих цифр стоїть конкретна людина, яка цієї ночі не мала безпечного місця для сну. Подальші зміни залежатимуть від того, чи зможе країна поєднати будівництво доступного житла з ефективною підтримкою тих, хто вже перебуває в кризі.
