В останні роки інфляція в Угорщині пройшла шлях від драматичних піків понад 25% на початку 2023 року до поточних низьких рівнів близько 1,8% у травні 2026-го. Ця зміна виявила поєднання внутрішніх політичних рішень та зовнішніх шоків, які вдарили по гаманцях звичайних людей сильніше, ніж у більшості інших країн ЄС. Найважливіше, що нинішнє полегшення цін не означає повного повернення до колишньої стабільності — тиск у сфері послуг і фіскальні напруження досі вимагають пильності.
Повсякденне життя угорців протягом цих років супроводжувалося постійною невизначеністю: родини в Будапешті та на провінції змушені були переглядати бюджети, відмовлятися від звичних витрат і шукати способи захистити заощадження від слабкого форинта. Базова інфляція, тобто без урахування продовольства та енергії, показує, що деякі витрати — як-от послуги чи комунальні платежі — зростають наполегливо, навіть коли продукти харчування подешевшали в багатьох категоріях. Саме ці деталі визначають, чи відчуває звичайний громадянин справжнє полегшення, чи продовжує економити.
Політика уряду та центрального банку весь цей час нагадувала ходіння по канату: з одного боку — спроби захистити найвразливіших через цінові обмеження та субсидії, з іншого — боротьба за довіру до валюти та контроль над державним боргом. Результат? Економіка пережила бурю, але залишила по собі вищі витрати на життя та обережніше ставлення до видатків на довгі роки.
Бурхлива історія інфляції в Угорщині
Угорщина знає інфляцію не з чуток. Ще 1995 року річна ставка сягнула 31%. Це спогад часів системної трансформації, коли економіка проходила болісні реформи. Згодом настали роки відносного спокою: у 2015-му інфляція навіть ненадовго впала нижче нуля, а середній показник від початку 90-х становить близько 8,5%. Ніхто не очікував, що після пандемії та початку війни в Україні країна знову стане європейським лідером зростання цін.
У 2022 році середньорічна інфляція становила 14,6%, а в 2023-му перевищила 17% — протягом багатьох місяців Угорщина фіксувала найвищі показники в усьому Європейському Союзі. Місячний пік у січні 2023-го сягнув понад 25%. Ціни зростали швидше, ніж у Польщі чи Чехії, а форинт стрімко втрачав вартість. Для тих, хто пам’ятає гіперінфляцію 1946 року — світовий рекорд, — ця хвиля стала болісним дежавю, хоч і в іншому масштабі.
Потім настало різке гальмування. У 2024 році інфляція впала до 3,7%, а у 2025-му становила в середньому 4,4%. У травні 2026-го показник ІСЦ сягнув лише 1,8% рік до року, а базова інфляція — 2,0%. Це вже нижче цілі Національного банку Угорщини (3% ±1 відсотковий пункт). Однак зниження не було рівномірним: послуги продовжували дорожчати понад 4%, тоді як продовольство та енергія в багатьох позиціях подешевшали.
Що насправді підживлювало зростання цін у 2022–2025 роках
Причини не зводилися до одного винуватця. Ще до пандемії угорська фіскальна та монетарна політика мала експансіоністський характер — податкові пільги, соціальні видатки та стимулювання попиту створювали тиск на ціни. Коли 2022 року почалася війна в Україні, до цього додався енергетичний шок. Угорщина, хоч і мала довгострокові контракти на газ, не уникла глобального зростання вартості сировини та транспорту.
Послаблення форинта відіграло ключову роль. Валюта втрачала вартість через суміш факторів: відсутність повного доступу до коштів ЄС через суперечки щодо верховенства права, ринкові спекуляції та сприйняття політичних ризиків. Дорожчі імпортні товари — від пального до продуктів і комплектуючих — одразу відобразилися на полицях магазинів. Ефект бази та розірвані ланцюги постачань доповнили картину.
Уряд запровадив цінові обмеження на базові продовольчі товари та енергію для домогосподарств. Це давало полегшення найбіднішим, але водночас спотворювало ринок: з’являлися періодичні дефіцити, виробники скаржилися на маржу, а державний бюджет ніс тягар субсидій. Центральний банк зі свого боку агресивно підвищував процентні ставки, щоб охолодити економіку, що з часом почало конфліктувати з очікуваннями уряду щодо швидшого пом’якшення. Така не до кінця узгоджена політика подовжувала період високої інфляції порівняно з деякими сусідами.
Як зростання цін вплинуло на повсякденне життя угорців
Цифри — це одне, а реальний гаманець — зовсім інше. У 2022–2023 роках реальна купівельна спроможність багатьох родин помітно знизилася. Пенсіонер у маленькому місті раптом виявляв, що його виплати вистачає на менше м’ясних страв і ліків. Молода пара в Будапешті відкладала плани на власне житло, адже платежі за іпотекою (часто зі змінною ставкою) різко зросли разом зі ставками.
Ціни на продовольство поводилися як на гойдалці. У травні 2026-го деякі категорії помітно подешевшали — свинина понад 10% рік до року, сири та масло також униз. Інші, як свіжі фрукти чи хлібобулочні вироби, продовжували зростати. Послуги — перукарські, ремонт авто, квитки до театру чи відпочинок — дорожчали стабільно понад 4%. Саме вони найбільше били по кишенях людей із середніми та вищими доходами.
Угорські родини почали змінювати звички: більше готувати вдома, купувати на місцевих ринках замість супермаркетів, відмовлятися від закордонних відпусток на користь відпочинку на Балатоні чи в країні. Дехто переводив заощадження в євро або облігації, інші інвестували в нерухомість чи золото як природний захист від слабкого форинта. У менших містах зріс інтерес до вирощування власних овочів і фруктів — повернення до коренів у сучасному форматі.
Зміни цін у вибраних категоріях (травень 2026 проти травня 2025)
| Категорія | Зміна р/р | Детальні приклади |
|---|---|---|
| Продовольство загалом | +0,5% | Свинина −10,1%, сири −9,4%, масло −11,1%; свіжі фрукти +4,5%, деякі хлібобулочні вироби +9,2% |
| Послуги | +4,3% | Квитки до театру +17,6%, відпочинок за кордоном +15,6%, ремонт автомобілів +8,0% |
| Енергія (електрика, газ, пальне) | −2,0% | Природний газ −7,1%; електроенергія +2,5%, моторне пальне +2,0% |
| Алкоголь і тютюн | +3,3% | Тютюн +4,1% |
| Товари тривалого користування | +2,4% | Ювелірні вироби +28,1%, меблі +3,8% |
Дані походять з офіційних публікацій угорського статистичного відомства. Ми чітко бачимо, що полегшення прийшло насамперед у категоріях продовольства та енергії, тоді як послуги залишилися джерелом стійкого цінового тиску.
Роль уряду та центрального банку — напруження та компроміси
Віктор Орбан та його команда зробили ставку на пряму підтримку громадян: цінові обмеження на базові продукти, замороження рахунків за комунальні послуги для домогосподарств. Це діяло швидко, але створювало додаткові витрати для бюджету та демотивувало деяких виробників. Водночас центральний банк (MNB) проводив власну політику — підвищував ставки до найвищих рівнів у регіоні, щоб приборкати інфляцію та захистити форинт.
З часом з’явилися публічні розбіжності. Уряд тиснув на швидше зниження ставок, аргументуючи, що високі кредитні витрати стримують зростання економіки та інвестиції. Банк відповідав обережністю — базова інфляція та тиск на зарплати вимагали довшого збереження жорсткої політики. У 2025 році та на початку 2026-го ставки почали поступово знижувати, але вони все ще залишалися серед найвищих в ЄС.
Бюджетний дефіцит залишався підвищеним, а державний борг зростав. Це додатковий фактор ризику на майбутнє — чим більший борг, тим менша можливість для нових фіскальних стимулів у разі нового шоку.
Угорщина на тлі Європи — чому саме там найсильніше
Протягом багатьох місяців 2022–2023 років Угорщина була «чорною вівцею» інфляції в ЄС. Середній показник по Союзу був значно нижчим, а навіть у Польщі чи Румунії зростання цін було менш стрімким у піковий період. Причини полягали в особливій комбінації: більша залежність від російських енергоресурсів у минулому, м’якша макроекономічна політика раніше та сильніші коливання валюти.
У 2025 році Угорщина з 4,4% інфляції опинилася серед країн із вищими показниками (разом із Хорватією), але вже не відставала драматично. У травні 2026-го з 1,8% вона перебувала в комфортній зоні низької інфляції, ближче до цілі центробанку, ніж багато інших держав.
Практичні поради для мешканців та тих, хто планує фінанси
Якщо ви мешкаєте в Угорщині або маєте там заощадження, ось кілька принципів, які допомагають пережити подібні періоди:
- Диверсифікуйте валюту — частина коштів в євро або в активах, пов’язаних зі стабільними валютами, захищає від подальших коливань форинта.
- Нерухомість і товари тривалого користування часто слугували природним захистом від інфляції, хоча їхні ціни також підвладні циклам.
- Регулярно стежте за даними KSH та повідомленнями MNB — вони дають найраніші сигнали змін тренду.
- У домогосподарстві варто інвестувати в енергоефективність (ізоляція, сучасне опалення) — комунальні рахунки залишаються вразливим місцем.
- Для позичальників: при змінній ставці варто розглянути дострокове погашення або рефінансування, коли ставки суттєво знизяться.
Багато угорців за останні роки навчилися планувати бюджет із більшим запасом міцності та не тримати всі заощадження в одному кошику.
Що чекає на нас у найближчі місяці та роки
Прогнози вказують на збереження інфляції в межах 2–3% у 2026 році та надалі, за умови відсутності нових енергетичних чи валютних шоків. Центральний банк має простір для подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики, але робитиме це обережно, спостерігаючи за тиском у послугах і фіскальною ситуацією.
Ризики зберігаються: високий бюджетний дефіцит, можлива мінливість форинта залежно від настроїв інвесторів і геополітики, а також глобальні ціни на сировину. Якщо економічне зростання залишиться скромним, тиск на подальшу фіскальну підтримку може повернутися.
Для звичайної людини найважливіше те, що після бурхливих років ми повертаємося до ситуації, коли планування витрат і заощаджень стає дещо простішим. Варто, однак, зберігати пильність — історія угорської інфляції вчить, що спокій буває оманливим, а найкращим захистом залишається диверсифікація та усвідомлене управління фінансами.
