PKO Bank Polski, Bank Millennium та mBank — це три установи, які історично видали найбільше кредитів, деномінованих або індексованих до швейцарського франка, і які досі домінують у статистиці залишкового портфеля та кількості судових спорів. Їхні портфелі сформувалися в роки найбільшого буму, а сьогодні вони стикаються з наслідками масових визнань договорів недійсними та зростаючої хвилі претензій навіть від клієнтів, які давно погасили зобов’язання.
Загальна вартість портфеля франкових кредитів у всьому банківському секторі значно скоротилася — за даними BFG станом на 2025 рік вона становила лише близько 8 мільярдів злотих. Цей процес прискорюється завдяки мировим угодам, достроковим погашенням та остаточним судовим рішенням про визнання договорів недійсними. Незважаючи на це, PKO BP досі лідирує з відчутною перевагою — як за історичним масштабом, так і за актуальною кількістю активних судових проваджень.
Ситуація вже не така драматична, як ще кілька років тому, але для частини банків франкова тема залишається вагомим тягарем для балансу та репутації. Найбільші установи формують резерви на мільярди злотих, обмежують виплату дивідендів і активно заохочують клієнтів до укладання мирових угод. Для франковиків це часто означає реальний шанс повернути переплати, навіть якщо кредит уже закритий.
Звідки взялася популярність кредитів у франках і чому деякі банки так сильно в них увійшли
У середині першої декади XXI століття польський ринок іпотечних кредитів пережив справжній вибух. Відсоткові ставки за кредитами в злотих сягали тоді 7–10 відсотків на рік, тоді як ставка LIBOR CHF коливалася навколо 1–2 відсотків. Різниця була настільки великою, що щомісячний платіж за кредитом у франках здавався значно нижчим навіть з урахуванням валютного спреду. Банки масово пропонували продукти, деноміновані або індексовані до швейцарської валюти, презентуючи їх як стабільне та вигідне рішення для тих, хто планував купити квартиру.
Найвищий попит припадав на 2005–2008 роки. Клієнти, часто молоді люди, які купували перше житло, підписували договори на суми, що відповідали тогочасним цінам на нерухомість у великих містах. Мало хто з них повністю розумів механізм валютного ризику — коливання курсу франка щодо злотого могли кардинально змінити розмір платежу. Банки ж бачили в цьому продукті шанс на швидке зростання кредитного портфеля та маржі.
Не всі установи залучалися до цього сегмента з однаковою інтенсивністю. Частина іноземних власників або агресивніше керованих комерційних банків розглядала франкові кредити як елемент стратегії експансії. Інші, більш консервативні, обмежували масштаб або взагалі уникали таких продуктів. Різниця в підході згодом призвела до величезних розбіжностей у масштабі проблем, з якими банки стикаються сьогодні.
Історичний рейтинг — які банки видали найбільше франкових кредитів
Дані щодо обсягу виданих кредитів у франках демонструють чітку ієрархію. Найбільший абсолютний обсяг досяг PKO Bank Polski — близько 22,1 мільярда злотих. Друге місце посідає Bank Millennium з портфелем на рівні 15 мільярдів злотих, а одразу за ним — mBank (колишній BRE Bank) із сумою близько 14,8 мільярда злотих. Getin Noble Bank видав кредити на суму майже 9,4 мільярда злотих, що за меншого масштабу діяльності означало дуже високу концентрацію ризику в його портфелі.
Частка франкових кредитів у загальному кредитному портфелі окремих банків виглядала так:
| Банк | Приблизна вартість портфеля CHF (млрд зл) | Частка в портфелі банку | Характеристика |
| PKO Bank Polski | 22,1 | 11,7% | Найбільший обсяг завдяки масштабу та поглинанню Nordea |
| Bank Millennium | 15,0 | 22% | Висока концентрація ризику в портфелі |
| mBank | 14,8 | 18,8% | Агресивні продажі в період буму |
| Getin Noble Bank | 9,4 | 22,8% | Найвища концентрація — серйозні наслідки для банку |
| Santander Bank Polska | бл. 6–7 | 6,9% | Значний портфель після поглинань |
PKO Bank Polski створив найбільший портфель не лише за рахунок органічного зростання — ключову роль відіграло поглинання в 2014 році Nordea Bank Polska, яка сама активно видавала кредити у франках.
Банки з нижчою часткою, такі як Pekao, ING чи Alior, мали маргінальне залучення і сьогодні практично не фігурують у статистиці франкових спорів.
Січень 2015 — момент, який змінив усе
Рішення Національного банку Швейцарії про звільнення курсу франка щодо євро спричинило лавину. За кілька днів франк зміцнився щодо злотого на кількадесят відсотків. Платежі за кредитами, які раніше здавалися комфортними, зросли на 50–100 відсотків або більше. Для багатьох сімей це означало реальну проблему з фінансовою ліквідністю — частина людей змушена була докладати до платежів з інших джерел, інші брали додаткові зобов’язання або в крайніх випадках ризикували втратити нерухомість.
Банки спочатку применшували масштаб проблеми, розраховуючи на повернення курсу або пропонуючи лише тимчасові рішення. Однак швидко стало зрозуміло, що масштаб явища надто великий, щоб його ігнорувати. Почали надходити перші позови, а медіа регулярно описували драматичні історії франковиків.
Судова практика ТСЄС та польських судів — перелом, який тривав роками
Ключове значення мали рішення Європейського суду справедливості, зокрема 2019 року, та пізніші постанови Верховного суду. Суди визнали, що багато договорів містили несправедливі умови — насамперед механізми перерахунку валюти на основі курсових таблиць банків та відсутність достовірної інформації про валютний ризик. На практиці це означало, що договори могли бути визнані недійсними повністю або частково.
Результатом є дуже високий відсоток виграних справ франковиків — часто понад 90 відсотків у першій інстанції. Кредитоотримувачі, які виграли, в багатьох випадках отримували перерахунок за курсом на день видачі кредиту або повертали лише номінальну суму капіталу в злотих, без відсотків. Це, своєю чергою, генерувало величезні збитки для банків і змушувало їх формувати резерви.
Стан франкового портфеля у 2026 році — драматичне скорочення
За даними, опублікованими в 2025 році Банківським гарантійним фондом, вартість усього портфеля житлових кредитів у CHF впала до близько 8 мільярдів злотих. Це частка того, що ще в 2019 році становило майже 100 мільярдів злотих. Процес скорочення портфеля дуже швидкий — у самому PKO Bank Polski балансова вартість іпотечного портфеля в CHF зменшилася з 2 мільярдів злотих у березні 2025 року до 1 мільярда злотих роком пізніше.
Головні причини — масові визнання договорів недійсними судами, мирові угоди з клієнтами, а також природні погашення та дострокові виплати. Банки припинили видачу нових кредитів у франках понад десятиліття тому, тому портфель не поповнюється новими договорами.
Актуальний рейтинг за кількістю судових спорів
Хоча вартість портфеля зменшується, кількість проваджень, що тривають, залишається високою, оскільки дедалі більше претензій надходить від осіб, які вже погасили кредит і вимагають повернення переплат. За аналізом Bankier.pl, опублікованим у травні 2026 року, станом на кінець першого кварталу 2026 року в десяти найбільших банках тривало близько 80 тисяч франкових справ — на 8,6 відсотка менше, ніж наприкінці 2025 року.
Найбільше проваджень веде PKO Bank Polski — майже 29 тисяч. Друге місце посідає Bank Millennium з 16,6 тисячами справ. Третю позицію займає Erste Bank Polska з 12,5 тисячами. У лідерах також mBank і Santander Bank Polska. Динаміка надходження нових позовів явно спадає — у багатьох банках 2025 рік став першим, коли кількість справ почала скорочуватися.
Дедалі більша частка нових претензій стосується вже погашених кредитів — в mBank у першому кварталі 2026 року вони становили аж 83 відсотки нових позовів.
Резерви, мирові угоди та стратегія банків на фінішній прямій
Банки вже багато років формують резерви на правові ризики, пов’язані з франковими кредитами. У самому PKO Bank Polski накопичена вартість резервів з 2019 року перевищила 24 мільярди злотих. Інші установи також відкладають сотні мільйонів або мільярди злотих щороку, що впливає на фінансові результати та можливості виплати дивідендів.
Комісія з фінансового нагляду запровадила механізми, що обмежують виплати дивідендів для банків із високою часткою валютних іпотечних кредитів у портфелі. Це додатковий тиск, який спонукає установи швидше закривати тему через мирові угоди.
Мирові угоди стали головним інструментом — банки пропонують переведення кредиту в злоті за вигіднішим курсом або з частковим прощенням. Для багатьох клієнтів це приваблива альтернатива багаторічному судовому процесу, хоча не завжди означає максимальну можливу вигоду. Банки ж уникають ризику ще більших збитків від несприятливих рішень.
Що далі — перспектива на найближчі роки
Франкові портфелі зменшуються темпами, які ще кілька років тому здавалися неможливими. Аналітики та самі банки оцінюють, що до кінця 2027 або 2028 року більшість спорів має бути розв’язана. Судова практика вже значною мірою усталена, а клієнти мають чітке уявлення про можливі сценарії.
Для банків, які найсильніше залучилися до франків, урок болісний, але цінний — він стосується як управління валютним ризиком, так і стандартів інформування клієнтів про потенційні загрози. Для франковиків, які ще не вжили правових кроків, час на дію ще є, хоча що довше вони зволікають, то менша ймовірність повного повернення переплат у разі вже погашених кредитів.
Тема франкових кредитів поступово відходить в історію польського фінансового ринку, але її відлуння ще буде чутно кілька років — як у балансах банків, так і в гаманцях тисяч сімей, які нарешті дочекалися справедливого рішення.
