У 2025 році дефіцит сектора державних і місцевих органів влади сягнув 7,3% ВВП, тобто близько 284 мільярдів злотих. Це другий найвищий показник в усьому Європейському Союзі — одразу за Румунією, яка занурена в глибоку макроекономічну кризу. Ще у 2022 році він становив лише 3,4% ВВП. За три роки показник зріс майже на 4 процентні пункти, хоча польська економіка демонструвала один із найвищих темпів зростання в Європі.
За цими цифрами ховається не просто тимчасовий спад після пандемії чи війни в Україні. Це наслідок структурних рішень щодо видатків — на оборону, соціальні виплати, зарплати в бюджетній сфері та пом’якшення енергетичних шоків — на тлі слабших, ніж очікувалося, податкових надходжень, особливо від ПДВ. Польща з липня 2024 року перебуває під процедурою надмірного дефіциту ЄС. Рада ЄС встановила термін ліквідації надмірного дефіциту до 2028 року. Борг сектора державних і місцевих органів за європейською методологією (EDP) наблизився до 59,7% ВВП наприкінці 2025 року і продовжує зростати.
Ці цифри — аж ніяк не абстракція. Вони безпосередньо впливають на майбутні можливості фінансування шкіл, лікарень, доріг чи пенсій. Вони означають вищі витрати на обслуговування боргу, які вже у 2024 році сягнули близько 66 мільярдів злотих. І змушують задуматися, як довго можна триматися такої траєкторії, перш ніж фіскальний простір звузиться до небезпечного рівня.
Як вимірюють бюджетний дефіцит і чому методології відрізняються
Бюджетний дефіцит — це різниця між доходами та видатками держави за певний період. В Україні та Польщі найчастіше згадують два основні підходи. Перший — результат державного бюджету, суто національна категорія, яка у 2024 році закрилася дефіцитом близько 211 мільярдів злотих. Другий, значно ширший — дефіцит сектора державних і місцевих органів влади за методологією ESA 2010 (Європейська система національних і регіональних рахунків). Він охоплює не лише центральний бюджет, а й цільові фонди, державні агентства, органи місцевого самоврядування та установи соціального страхування.
Різниця між цими показниками може бути суттєвою. У 2024 році дефіцит державного бюджету був помітно нижчим за дефіцит усього сектора (6,4–6,6% ВВП). Це пояснюється, зокрема, тим, що частина видатків здійснюється поза державним бюджетом, а доходи з європейських фондів чи внутрішніх трансфертів змінюють загальну картину. Європейська методологія ESA 2010 є більш жорсткою та зручною для міжнародних порівнянь — саме тому на її основі Європейська комісія та Рада ЄС оцінюють, чи країна порушує критерій дефіциту 3% ВВП з Маастрихтського договору.
Варто також розрізняти номінальний дефіцит від структурного. Перший враховує вплив економічного циклу. Структурний дефіцит показує, якою була б ситуація, якби економіка працювала на повну потужність. У 2024 та 2025 роках структурний дефіцит у Польщі перевищував 6% ВВП — рівень вищий, ніж у розпал пандемії. Це чіткий сигнал, що проблема має не лише циклічний характер, а глибоко закорінена в структурі видатків і доходів.
Як швидко змінювалася ситуація — історичний погляд
Ще у 2018 і 2019 роках Польща мала майже збалансований бюджет або мінімальний дефіцит. Відношення боргу до ВВП знижувалося. Пандемія COVID-19 перевернула все — у 2020 році дефіцит стрибнув до 6,9% ВВП. Потім відбулося швидке відновлення у 2021 році (1,7%), але з 2022-го дефіцит знову пішов угору: 3,4% у 2022, 5,2% у 2023, 6,4–6,6% у 2024 і аж 7,3% у 2025 році.
| Рік | Дефіцит сектора GG (% ВВП) | Борг сектора GG (% ВВП) | Головні чинники |
|---|---|---|---|
| 2022 | -3,4 | 48,8 | Відновлення після пандемії, війна в Україні, енергетичні щити |
| 2023 | -5,2 | 49,5 | Високі соціальні та оборонні видатки, індексації |
| 2024 | -6,4 до -6,6 | 54,8–55,3 | Повний масштаб видатків на оборону, нижчі надходження ПДВ |
| 2025 | -7,3 | 59,7 | Продовження високої динаміки видатків, рекордний борг |
Дані на основі фіскальних нотифікацій GUS та Eurostat (квітень 2026). Значення за 2024 і 2025 роки після переглядів.
Зростання боргу понад 10 процентних пунктів ВВП всього за три роки — один із найстрімкіших стрибків у Центрально-Східній Європі. Для порівняння: багато країн регіону утримали дефіцит у межах 2–5% ВВП за той самий період.
Що насправді рухає сьогоднішньою діркою в державних фінансах
Головні причини не зводяться до одного винуватця. З боку видатків домінують три ключові блоки. Перший — оборона: Польща витрачає на неї одну з найвищих часток ВВП у НАТО. Другий — соціальні видатки в широкому розумінні: індексація пенсій і рент, програми на кшталт 800+, тринадцята і чотирнадцята пенсії, підвищення зарплат у бюджетній сфері (вчителі, медики, держслужбовці). Третій — витрати на обслуговування боргу, які зростають разом із рівнем заборгованості та процентними ставками.
З боку доходів проблемою стали нижчі, ніж планувалося, надходження від ПДВ. Приватне споживання зростало повільніше, ніж прогнозували, а частина пільг і змін у податковій системі звузили податкову базу. До цього додалися разові фактори, як-от перерахування частини ПДФО до місцевих бюджетів чи розрахунки з податку на прибуток.
Важливу роль відіграють також рішення про фінансування поза державним бюджетом — через BGK чи PFR, — які згодом все одно лягають на сектор державних фінансів у вигляді дефіциту чи боргу. У підсумку номінальний дефіцит державного бюджету у 2025 році був нижчим за ліміт, але весь сектор зафіксував рекордний негативний результат.
Процедура надмірного дефіциту — як працює механізм корекції ЄС
У липні 2024 року Рада ЄС констатувала, що Польща має надмірний дефіцит. У січні 2025-го ухвалили рекомендацію: повернути дефіцит нижче 3% ВВП до 2028 року. Водночас встановили максимальний темп зростання чистих видатків (первинних, скоригованих на видатки на оборону понад певний поріг) — 6,3% у 2025, 4,4% у 2026, 4,0% у 2027 та 3,5% у 2028 роках.
Це не просто рекомендація. Процедура передбачає регулярний моніторинг Європейською комісією, обов’язок подавати звіти про прогрес і ризик санкцій у разі бездіяльності. Нові європейські фіскальні правила дають більше гнучкості, ніж попередні — дозволяють розтягнути коригування на кілька років і врахувати інвестиції в оборону чи енергетичну трансформацію.
Для Польщі ключовим стане дотримання траєкторії чистих видатків. Якщо видатки зростатимуть швидше, дефіцит може не зменшитися достатньо швидко, а борг вийде з-під контролю.
Державний борг — межі, які справді мають значення
Польська конституція встановлює ліміт 60% ВВП для державного боргу (за іншою методологією, ніж європейська). У 2025 році борг EDP склав 59,7% ВВП і, за прогнозами Мінфіну та Комісії, продовжить зростати — до близько 65% у 2026 році і вище надалі.
Перевищення 55% запускає автоматичні механізми обережності (зокрема, обов’язок ухвалити бюджет без дефіциту або зі зниженням співвідношення боргу). Перевищення 60% тягне ще суворіші національні санкції. Різниця між національною та європейською методологіями означає, що формально конституційний ліміт ще не перевищено, але запас міцності швидко тануть.
Витрати на обслуговування боргу вже зараз є значною статтею бюджету. При подальшому зростанні заборгованості та високих ставках ця стаття забиратиме дедалі більше коштів — тих, що могли б піти на інвестиції чи зниження податків.
Що це означає для економіки та звичайних поляків
Високий дефіцит за умови доброї кон’юнктури — це згаяна можливість створити подушку безпеки на важкі часи. Коли настане сповільнення чи новий зовнішній шок, простір для фіскальної реакції буде набагато меншим. Вищі витрати на обслуговування боргу означають менше грошей на суспільні потреби. Зростаючий борг може вплинути на кредитні рейтинги Польщі, а отже, на вартість позик для держави, бізнесу та домогосподарств.
Для підприємців це означає вищі ризики через можливі підвищення податків чи скорочення видатків. Для сімей — невизначеність щодо майбутнього соціальних виплат у перспективі 10–15 років, коли демографія посилить тиск на пенсійну систему. Для іноземних інвесторів — сигнал, що Польщі доведеться провести серйозну фіскальну консолідацію.
Це не означає катастрофи. Польська економіка залишається стійкою, має сильний ринок праці та європейські інвестиції. Однак що пізніше почнеться реальне усунення дисбалансу, то болючішими будуть необхідні зміни згодом.
Перспективи на 2026 рік і далі — що кажуть офіційні плани
Бюджетний закон на 2026 рік передбачає дефіцит державного бюджету на рівні, що не перевищує 271,7 мільярда злотих. Дефіцит усього сектора, за прогнозами, має становити близько 6,5% ВВП — трохи менше, ніж у 2025-му, але все одно дуже високий. За перші п’ять місяців 2026 року дефіцит державного бюджету вже перевищив 108 мільярдів злотих — майже так само, як роком раніше.
Уряд заявляє про намір поступово знижувати дефіцит, користуючись сприятливою кон’юнктурою та європейськими коштами. Ключовим стане дотримання темпів зростання чистих видатків у межах, визначених Радою ЄС. Без додаткових заходів щодо доходів (ущільнення зборів, податкова реформа) чи глибокого перегляду видатків шанс опуститися нижче 3% ВВП до 2028 року залишається невеликим.
Що можна зробити, щоб ситуація покращилася
Досвід інших країн доводить: ефективна фіскальна консолідація вимагає поєднання кількох елементів. По-перше — надійного багаторічного плану, який не переглядатимуть щороку в бік збільшення. По-друге — акценту на якості видатків: більше продуктивних інвестицій, менше малоефективних трансфертів. По-третє — заходів щодо доходів, які не пригнічують зростання (наприклад, ущільнення ПДВ, оптимізація пільг).
Польща має сильні сторони: динамічне економічне зростання, приплив європейського капіталу, відносно молодий людський капітал. Використати їх для стійкого зниження структурного дефіциту — головний виклик найближчих років. Без цього бюджетний дефіцит Польщі залишиться однією з найбільших проблем державних фінансів ЄС — не через слабкість економіки, а через те, що видатки випереджають можливості їх стійкого фінансування.
Розмова про дефіцит не обмежується цифрами GUS чи Європейської комісії. Вона зводиться до питання, яку Польщу ми залишимо наступним поколінням — з простором для реагування на кризи чи з тягарем боргу, що обмежуватиме вибір на десятиліття.
